Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(22) // 2015

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 

Метаболічні ефекти натрію сукцинату в умовах експериментального легеневого набряку

В.М. Жадан, В.І. Коржов

Мета роботи — оцінка дії натрію сукцинату на процеси ліпопероксидації й активність антиоксидантної системи в крові в умовах експериментального адреналінового (гемодинамічного) легеневого набряку в разі введення різних доз адреналіну.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на 95 білих безпородних щурах обох статей. Легеневий набряк (ЛН) моделювали шляхом одноразового введення внутрішньом’язово 0,18 % розчину адреналіну тартрату в дозах 1,5; 1,0 та 0,5 мг/кг. Для встановлення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) визначали кількість малонового діальдегіду (МДА) та гідроперекисів ліпідів (ГПЛ). Стан захисної антиоксидантної системи оцінювали за активністю глутатіон-редуктази (ГР), глутатіон-трансфе­рази (ГТ) й глутатіон-пер­оксидази (ГП).
Результати та обговорення. Досліджено показники оксидантно-антиоксидантної системи крові щурів з експериментальним ЛН залежно від застосованої дози адреналіну й вплив на них натрію сукцинату. Встановлено, що через 7 діб після моделювання ЛН за всіх доз адреналіну порушується ПОЛ, що виявляється у вірогідному підвищенні вмісту МДА та ГПЛ у еритроцитах. Найбільші зміни в антиоксидантній системі крові спостерігаються в разі застосування адреналіну в дозі 1,5 мг/кг: спостерігаються вірогідне зниження активності ГР та ГТ, підвищення активності ГП. Доведено, що застосування натрію сукцинату з лікувальною метою незалежно від дози адреналіну призводить до зниження інтенсивності перебігу процесів ліпопероксидації, підвищення активності ферментів ГР та ГП.
Висновки. Виявлені метаболічні порушення в умовах експериментального легеневого набряку підлягають корекції натрію сукцинатом. Застосування його з лікувальною метою сприяє зниженню концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів, активізації глутатіонозалежних ферментів у крові.

Ключові слова: Легеневий набряк, еритроцити, плазма крові, оксидантно-антиоксидантна система.

 

Метаболические эффекты натрия сукцината при экспериментальном отеке легких

В.Н. Жадан, В.И. Коржов

Цель работы — оценка действия натрия сукцината на процессы липопероксидации и активности антиоксидантной системы в крови при экспериментальном адреналиновом (гемодинамическом) отеке легких при введении разных доз адреналина.
Материалы и методы. Исследование проведено на 95 белых беспородных крысах обеих полов. Отек легких (ОЛ) моделировали путем одноразового введения внутримышечно 0,18 % раствора адреналина тартрата в дозах 1,5; 1,0 и 0,5 мг/кг. Для оценки интенсивности перекисного окисления липидов (ПОЛ) определяли количество малонового диальдегида (МДА) и гидроперекисей липидов (ГПЛ). Состояние защитной антиоксидантной системы оценивали по активности глутатион-редуктазы (ГР), глутатион-трансферазы (ГТ) и глутатион-пероксидазы (ГП).
Результаты и обсуждение. Исследованы показатели оксидантно-антиоксидантной системы крови крыс с экспериментальным ОЛ в зависимости от дозы адреналина и влияние на них натрия сукцината. Установлено, что через 7 сут после моделирования ОЛ при всех дозах адреналина нарушается ПОЛ, что проявляется достоверным повышением количества МДА и ГПЛ в эритро­цитах. Наиболее существенные изменения в антиоксидантной системе крови отмечаются при введении адреналина в дозе 1,5 мг/кг: наблюдаются достоверное снижение активности ГР и ГТ, повыше­ние активности ГП. Доказано, что применение натрия сукцината с лечебной целью независимо от дозы адреналина приводит к снижению интенсивности протекания процессов липопероксидации, повышению активности ферментов ГР и ГП.
Выводы. Выявленные метаболические нарушения при экспериментальном отеке легких подлежат коррекции натрия сукцинатом. Применение его с лечебной целью способствует снижению концентрации продуктов перекисного окисления липидов, активизации глутатионзави­симых ферментов в крови.

Ключевые слова: отек легких, эритроциты, плазма крови, оксидантно-антиоксидантная система.

2. Оригінальні дослідження

 

Генетичний контроль активації цитокінів крові у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень

Д.О. Бутов

Мета роботи — вивчення генетичного контролю активації цитокінів крові у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням було 140 хворих на інфільтративний туберкульоз легень та 30 відносно здорових донорів. Хворих було поділено на дві групи: з наявністю та без МРТБ легень. Вивчали ділянки генів інтерлейкіну (IL)-2 поліморфізму T330G, IL-4 — C589T та IL-10 — G1082A за методом полімеразної ланцюгової реакції, рівень цитокінів (IL-2, IL-4 і IL-10) у венозній крові вимірювали за імуноферментним способом.
Результати та обговорення. Під час обстеження до терапії у хворих на туберкульоз легень спостерігалися вірогідне підвищення рівня IL-2 і зниження вмісту IL-4, IL-10 порівняно з відносно здоровими. Після двомісячної стандартної терапії вірогідно знизився рівень IL-2, а вміст IL-4 і IL-10 вірогідно підвищився. У хворих на МРТБ рівні IL-4, IL-10 були вірогідно нижчі та IL-2 — вищі, ніж у пацієнтів без мультирезистентності, як до хіміотерапії, так і через 2 міс лікування. Низький рівень секреції IL-4, IL-10 та високі зміни IL-2 вірогідно асоційовані з мутаційною гомозиготою та гетерозиготою поліморфізму C589T гена IL-4, G1082A — IL-10 та T330G — IL-2 у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. Для МРТБ вірогідно характерніший гетерозиготний генотип наведених вище поліморфізмів генів цитокінів.
Висновки. Гетерозиготний генотип та мутаційна гомозигота поліморфізму генів, що визначає рівень продукції досліджуваних цитокінів, є істотним чинником схильності до розвитку туберкульозу легень і хронізації процесу. Активізація гетерозиготних генотипів наведених поліморфізмів генів цитокінів вірогідно характерніша для МРТБ.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, цитокіни, поліморфізм генів, імунітет, інтерлейкіни.

 

Генетический контроль активации цитокинов крови у больных мультирезистентным туберкулезом легких

Д.А. Бутов

Цель работы — изучение генетического контроля активации цитокинов крови у больных мультирезистентным туберкулезом (МРТБ) легких.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 140 больных инфильтративным туберкулезом легких и 30 относительно здоровых доноров. Больные были разделены на две группы: с наличием и без МРТБ легких. Изучались участки генов интерлейкина (IL)-2 полиморфизма T330G, IL-4 — C589T и IL-10 — G1082A методом полимеразной цепной реакции, уровень цитокинов (IL-2, IL-4 и IL-10) в венозной крови измерялся иммуноферментным способом.
Результаты и обсуждение. В результате обследования до начала терапии у больных туберкулезом легких наблюдалось достоверное повышение уровня IL-2 и снижение концентрации IL-4, IL-10 по сравнению с относительно здоровыми. После двухмесячной стандартной терапии наблюдалось достоверное снижение уровня IL-2, а содержание IL-4 и IL-10 достоверно повышалось. У больных с МРТБ уровни IL-4, IL-10 были достоверно ниже и IL-2 — выше, чем у пациентов без мультирезистентности, как до химиотерапии, так и через 2 мес лечения. Низкий уровень секреции IL-4, IL-10 и высокие изменения IL-2 достоверно ассоциированы с мутационной гомозиготой и гетерозиготой полиморфизма C589T гена IL-4, G1082A — IL-10 и T330G — IL-2 у больных с инфильтративным туберкулезом легких. Для МРТБ достоверно более характерен гетерозиготный генотип приведен­ных выше полиморфизмов генов цитокинов.
Выводы. Гетерозиготный генотип и мутационная гомозигота полиморфизма генов, что определяют уровень продукции исследуемых цитокинов, является существенным фактором предрасположенности к развитию туберкулеза легких и к дальнейшей хронизации процесса. Активация гетерозигот­ных генотипов приведенных полиморфизмов генов цитокинов достоверно более характерна для МРТБ.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, цитокины, полиморфизм генов, иммунитет, интерлейкины.

3. наукові дослідження

 

Туберкульоз неуточненої локалізації у ВІЛ-позитивних пацієнтів

В.І. Петренко, Л.А. Коломійчук, Л.С. Ничипоренко, О.В. Панасюк, Г.В. Радиш

Алгоритм моделювання туберкульозу неуточненої локалізації у ВІЛ-позитивних осіб передбачає виявлення інтоксикаційного синдрому, ймовірно, параспецифічної реакції, та хоча б одного із ключових критеріїв діагностики (віраж туберкулінової проби Манту з двома туберкуліновими одиницями і/або позитивна реакція на антимікобактеріальну терапію з вилікуванням туберкульозу, зокрема на тлі антиретровірусної терапії). При цьому під час дослідження органів, насамперед грудної і черевної порожнин, зокрема легень і лімфатичних вузлів, не виявляють ознак туберкульозного ураження.

Ключові слова: ВІЛ, алгоритм, моделювання туберкульозу неуточненої локалізації.

 

Туберкулез неуточненной локализации у ВИЧ-положительных пациентов

В.И. Петренко, Л.А. Коломийчук, Л.С. Ничипоренко, А.В. Панасюк, А.В. Радыш

Алгоритм моделирования туберкулеза неуточненной локализации у ВИЧ-положительных предусматривает выявление интоксикационного синдрома, вероятно, параспецифической реакции, и хотя бы одного из ключевых критериев диагностики (вираж туберкулиновой пробы Манту с двумя туберкулиновыми единицами и/или положительная реакция на антимикобактериальную терапию с излечением туберкулеза, в том числе на фоне антиретровирусной терапии). При этом обследование органов, в первую очередь грудной и брюшной полостей, в частности легких и лимфатических узлов, не обнаруживает признаков туберкулезного поражения.

Ключевые слова: ВИЧ, алгоритм, моделирование туберкулеза неуточненной локализации.

4. наукові дослідження

 

Доступність мігрантів до медичних послуг та їх вразливість для туберкульозу

А. Жуков, E. Леснік, Л. Тодоріко

Мета роботи — оцінка доступності мігрантів до послуг охорони здоров'я і виявлення факторів, що викликають захворюваність на туберкульоз.
Матеріали та методи. У Молдові реєструють високу захворюваність на туберкульоз і дуже високий показник міграції порівняно з країнами європейського регіону. Обстежено 1207 трудових мігрантів. Виявлено 98 хворих на туберкульоз легень.
Результати та обговорення. Встановлено, що особливостями мігрантів є тяжкодоступність контактів, недоступність до послуг охорони здоров’я, низький рівень інформованості про власний стан здоров’я. Уразливість мігрантів щодо туберкульозу підтверджена сукупністю кількох екзогенних умов, які ускладнювалися туберкульозним контактом.
Висновки. Міграція є специфічним фактором ризику для громадського здоров’я населення Молдови. Необхідні умови для здійснення скринінгових заходів з метою виявлення хворих на туберкульоз. Забезпечення високого рівня доступності до медичної допомоги є мірою оптимізації громадського здоров’я цієї тяжкодоступної для контролю групи.

Ключові слова: туберкульоз, міграція, фактори ризику, охорона здоров’я.

 

Доступность мигрантов к медицинским услугам и их уязвимость для туберкулеза

А. Жуков, Э. Лесник, Л. Тодорико

Цель работы — оценка доступности мигрантов к услугам здравоохранения и выявление факторов, вызывающих заболеваемость туберкулезом.
Материалы и методы. В Молдове регистрируют высокую заболеваемость туберкулезом и очень высокий показатель миграции по сравнению со странами европейского региона. Обследованы 1207 трудовых мигрантов. Выявлены 98 больных туберкулезом легких.
Результаты и обсуждение. Установлено, что особенностями мигрантов является труднодоступность контактов, недоступность к услугам здравоохранения, низкий уровень информированности о собственном состоянии здоровья. Уязвимость мигрантов относительно туберкулеза подтверждена совокупностью нескольких экзогенных условий, которые осложнялись туберкулезным контактом.
Выводы. Миграция является специфическим фактором риска для общественного здоровья населения Молдовы. Необходимы условия для осуществления скрининговых мер в целях выявления больных туберкулезом. Обеспечение высокого уровня доступности к медицинской помощи является мерой оптимизации общественного здоровья этой труднодоступной для контроля группы.

Ключевые слова: туберкулез, миграция, факторы риска, здравоохранение.

5. наукові дослідження

 

Клінічно-рентгенологічна характеристика ефективності парентерального застосування протитуберкульозних препаратів у разі чутливого туберкульозу легень з гепатобіліарною коморбідністю

Л.Д. Тодоріко, І.О. Сем’янів, І.І. Гавриш, І.І. Гуска

Мета роботи – удосконалення комплексної програми протитуберкульозної терапії із застосуванням ін’єкційних форм ізоніазиду та рифампіцину у хворих із вперше діагностованим поширеним туберкульозом (ВДТБ) легень із супутньою патологією гепатобіліарної системи.
Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих із ВДТБ легень та супутнім ураженням гепатобіліарної системи. Виділено дві групи хворих. До першої увійшло 30 хворих, які отримували таблетовані протитуберкульозні препарати першого ряду в інтенсивну фазу (ІФ) хіміотерапії. Другу групу склали 30 хворих, які отримували ін’єкційні форми рифампіцину та ізоніазиду в ІФ хіміотерапії.
Результати та обговорення. Результати дослідження свідчать, що застосування в ІФ лікування ін’єкційних форм рифампіцину та ізоніазиду у хворих із ВДТБ легень зі збереженою чутливістю до протитуберкульозних препаратів та супутнім ураженням гепатобіліарної системи сприяє досягненню значного клінічно-рентгенологічного ефекту, а саме: інтоксикаційний та бронхолегеневий синдроми через 2 міс ІФ були вірогідно відсутніми або невиразними в основній групі відносно контролю, а розсмоктування вогнищево-інфільтратив­них змін та загоєння порожнин розпаду спостерігалися на 50 % частіше у другій групі (р < 0,05).
Висновки. Результати аналізу засвідчили доцільність диференційованого підходу в призначенні програмної хіміотерапії в разі поширеного туберкульозу легень та коморбідності з патологією гепатобіліарної системи із застосуванням ін’єкційних форм ізоніазиду й рифампіцину в інтенсивну фазу лікування.

Ключові слова: Протитуберкульозна терапія, гепатобіліарна система, інтенсивна фаза.

 

Клинически-рентгенологическая характеристика эффективности парентерального применения противотуберкулезных препаратов при чувствительном туберкулезе легких с гепатобилиарной коморбидностью

Л.Д. Тодорико, И.А. Семьянив, И.И. Гаврыш, И.И. Гуска

Цель работы — усовершенствование комплексной программы противотуберкулезной терапии с применением инъекционных форм изониазида и рифампицина у больных с впервые диагности­рованным распространенным туберкулезом (ВДТБ) легких с сопутствующей патологией гепато-билиарной системы.
Материалы и методы. Обследовано 60 больных с ВДТБ легких и сопутствующим поражением гепатобилиарной системы. Выделены две группы больных. В первую группу вошли 30 боль­ных, которые получали таблети­рованные противотуберкулезные препараты первого ряда в интенсивную фазу (ИФ) химиотерапии. Вторую группу составили 30 больных, получавшие инъекцион­ные формы рифампицина и изониазида в ИФ химиотерапии.
Результаты и обсуждение. Результаты исследования показывают, что применение в ИФ лечения инъекционных форм рифампицина и изониазида у больных с ВДТБ легких с сохраненной чувствительностью к противотуберкулезным препаратам и сопутствующим поражением гепатобили­арной системы способствует достижению значительного клинически-рентгенологического эффекта, а именно: интоксикационный и бронхолегочной синдромы через 2 мес ИФ достоверно отсутствовали или были легко выраженными в основной группе относительно контроля, а рассасывание очаго­во-инфильтративных изменений и заживление полостей распада наблюдались на 50 % чаще во второй группе (р < 0,05).
Выводы. Результаты анализа показали необходимость в дифференцированном подходе в назначении программной химиотерапии при распространенном туберкулезе легких и коморбидности с патологией гепатобилиарной системы с применением инъекционных форм изониазида и рифампицина в интенсивную фазу лечения.

Ключевые слова: противотуберкулезная терапия, гепатобилиарная система, интенсивная фаза.

6. наукові дослідження

 

Частота та профіль медикаментозної резистентності Mycobacterium tuberculosis у ВІЛ-інфікованих хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку туберкульозу

О.В. Панасюк, Л.А. Коломійчук, Л.С. Ничипоренко, Г.В. Радиш

У ВІЛ-інфікованих, хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), у тому числі на туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ), встановлено вірогідне збільшення частоти розширеної резистентності від 8,7 % у хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) до 40,9 % у разі повторної антимікобактеріальної терапії (АМБТ) і до 45,0 % за невдалої повторної АМБТ.
У ВІЛ-інфікованих, хворих на МРТБ, зокрема на РРТБ, рівень резистентності до протитуберкульозних препаратів І і ІІ ряду мало залежить від випадку туберкульозу, за винятком вірогідного збільшення частоти резистентності до офлоксацину порівняно з іншими фторхінолонами у хворих з повторними курсами АМБТ та частоти резистентності до аміноглікозидів у хворих з повторною АМБТ.

Ключові слова: ВІЛ, мультирезистентний туберкульоз, туберкульоз із розширеною резистентністю, профіль медикаментозної стійкості.

 

Частота и профиль лекарственной резистентности Mycobacterium tuberculosis у ВИЧ-инфицированных больных мультирезистентным туберкулезом и туберкулезом с расширенной резистентностью в зависимости от случая туберкулеза

А.В. Панасюк, Л.А. Коломийчук, Л.С. Ничипоренко, А.В. Радыш

У ВИЧ-инфицированных больных мультирезистентным туберкулезом (МРТБ), в том числе туберкулезом с расширенной резистентностью (РРТБ), установлено достоверное увеличение частоты расширенной резистентности от 8,7 % у больных с впервые диагностированным туберкулезом (ВДТБ) до 40,9 % с повторной антимикобактериальной терапией (АМБТ) и до 45,0 % с неудачей повторной АМБТ.
У ВИЧ-инфицированных больных МРТБ, в том числе с РРТБ, уровень резистентности к противотуберкулезным препаратам I и II ряда мало зависит от случая туберкулеза, за исключением достоверного увеличения частоты резистентности к офлоксацину в отличие от других фторхинолонов у больных с повторными курсами АМБТ и частоты резистентности к аминогликозидам у больных с повторной АМБТ.

Ключевые слова: ВИЧ, мультирезистентный туберкулез, туберкулез с расширенной резистентностью, профиль лекарственной чувствительности.

7. наукові дослідження

 

Екзогенні чинники ризику як умови для боротьби з туберкульозом

С. Чобану, Е. Леснік, Л. Тодоріко, І. Гаідарлі, Т. Тудос

Мета роботи — вивчення екзогенних чинників ризику в 142 нових випадках туберкульозу легень з неуспішним лікуванням порівняно з 105 успішно пролікованими хворими по DOTS-стратегії.
Матеріали та методи. Захворюваність на туберкульоз в Республіці Молдова на сьогодні досить висока (104,6 на 100 тис. у 2012 р.), ефективність лікування низька (62 % у 2012 р.) в основному через переривання програми терапії (7,8 % у 2012 р.) і відмов (3,5 % у 2012 р.), що характеризує епідеміологічну ситуацію як не цілком благополучну.
Результати та обговорення. До високих чинників ризику зараховують чоловічу стать, економічно несприятливу ситуацію в країні, високий рівень міграції, кількість звільнених з-під варти. До середніх чинників ризику зараховують неповну освіту і крайню бідність.
Висновки. Соціальна освітня та технічна підтримка повинні бути реалізовані для всіх осіб, які належать до груп ризику із захворювання на туберкульоз, з метою підвищення ефективності контролю за епідеміологічною ситуацією з цього інфекційного захворювання.

Ключові слова: чинники ризику з туберкульозу, лікування, епідеміологія туберкульозу, ризик.

 

Контроль экзогенных факторов риска как условие для борьбы с туберкулезом

С. Чобану, Э. Лесник, Л. Тодорико, И. Гаидарли, Т. Тудос

Цель работы — изучение экзогенных факторов риска в 142 новых случаях туберкулеза легких с неуспешным лечением по сравнению с 105 успешно пролеченными больными по DOTS-стратегии.
Материалы и методы. Заболеваемость туберкулезом в Республике Молдова на сегодняшний день достаточно высока (104,6 на 100 тыс. в 2012 г.), эффективность лечения низкая (62 % в 2012 г.) в основном из-за прерывания программы терапии (7,8 % в 2012 г.) и отказов (3,5 % в 2012 г.), что характеризует эпидемиологическую ситуацию как не вполне благополучную.
Результаты и обсуждение. К высоким факторам риска относят мужской пол, экономи­чески неблагоприятную ситуацию в стране, высокий уровень миграции, количество уво­ленных из-под стражи. К средним факторам риска относят неполное образование и крайнюю бедность.
Выводы. Социальная образовательная и техническая поддержка должны быть реализованы для всех лиц, относящихся к группам риска по заболеваемости туберкулезом, в целях повышения эффективности контроля за эпидемиологической ситуацией по данному инфекционному заболеванию.

Ключевые слова: факторы риска по туберкулезу, лечение, эпидемиология туберкулеза, риск.

8. наукові дослідження

 

Стан мікробіоценозу товстого кишечника при туберкульозі легень залежно від спектра чутливості мікобактерій туберкульозу та у хворих з коморбідністю ВІЛ/туберкульоз

Л.Д. Тодоріко, О.В. Підвербецька

Мета роботи — вивчити стан мікрофлори товстої кишки у хворих на туберкульоз легень залежно від спектра чутливості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів та ВІЛ-статусу.
Матеріали та методи. Дослідження включало 40 хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень зі збереженою чутливістю мікобактерій до протитуберкульозних препаратів (1-ша група), 50 хворих на мультирезистентний туберкульоз легень (2-га група), 30 хворих з ко-інфекцією ВІЛ/туберкульоз легень зі збереженою чутливістю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів (3-тя група) та 30 практично здорових осіб у якості контрольної групи. У всіх їх проводили бактеріологічне дослідження порожнинного вмісту товстої кишки.
Результати та обговорення. Результати дослідження продемонстрували високу частоту розвитку дисбактеріозу товстої кишки у хворих на туберкульоз легень ще до початку етіотропного лікування за відповідною категорією, що виявлялося дефіцитом або повною елімінацією облігатної мікрофлори та контамінацією слизової оболонки товстої кишки умовно-патогенними бактеріями. Найбільші зміни мікробіоценозу спостерігалися у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень та з ко-інфекцією ВІЛ/туберкульоз.
Висновки. Дисбактеріоз товстої кишки є частою патологією у хворих на туберкульоз легень, що визначає потребу в застосуванні у них препаратів групи пре- та пробіотиків для корекції дисбіотичних змін та профілактики їхнього прогресування.

Ключові слова: Туберкульоз, дисбактеріоз, мікробіоценоз.

 

Состояние микробиоценоза толстой кишки при туберкулезе легких в зависимости от спектра чувствительности микобактерий туберкулеза и у больных с коморбидностью ВИЧ/туберкулез

Л.Д. Тодорико, Е.В. Подвербецкая

Цель работы — изучить состояние микрофлоры толстой кишки у больных туберкулезом легких в зависимости от спектра чувствительности микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам и ВИЧ-статусу.
Материалы и методы. Исследование включало 40 больных с впервые диагностированным туберкулезом легких с сохраненной чувствительностью микобактерий к противо­туберкулезным препаратам (1-я группа), 50 больных мультирезистентным туберкулезом легких (2-я группа), 30 больных с ко-инфекцией ВИЧ/туберкулез легких с сохраненной чувствительностью микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам (3-я группа) и 30 практически здоровых лиц в качестве контрольной группы. Всем проводили бактериологическое исследование полостного содержимого толстой кишки.
Результаты и обсуждение. Результаты исследования продемонстрировали высокую частоту развития дисбактериоза толстой кишки у больных туберкулезом легких еще до начала этиотропного лечения по соответствующей категории, что проявлялось дефицитом или полной элиминацией облигатной микрофлоры и контаминацией слизистой оболочки толстой кишки условно-патогенны­ми бактериями. Наиболее глубокие изменения микробиоценоза наблюдались у больных муль­тирезистентным туберкулезом легких и с ко-инфекцией ВИЧ/туберкулез.
Выводы. Дисбактериоз толстой кишки является частой патологией у больных туберкулезом легких, что определяет необходимость в применении у них препаратов группы пре- и пробиотиков для коррекции дисбиотических изменений и профилактики их прогрессирования.

Ключевые слова: туберкулез, дисбактериоз, микробиоценоз.

9. наукові дослідження

 

Негоспітальна пневмонія та коморбідність: особливості клінічного перебігу

А.В. Демчук

З метою виявлення особливостей клінічного перебігу негоспітальної пневмонії (НП) в осіб з хронічними коморбідними захворюваннями проведено проспективне дослідження, в якому взяли участь 438 пацієнтів (213, або 48,6 % чоловіків), середній вік — (56,1 ± 17,9) року. За наявністю хронічної супутньої патології та ступенем її контролю виділено чотири групи хворих: без хронічної патології (79), з контрольованою супутньою патологією (115), з неконтрольованою (120) та з ускладненою хронічною патологією (124). Клінічна картина НП у пацієнтів без хронічної патології, з контрольованим або неконтрольованим супутнім захворюванням без функціональної недостатності характеризувалася легким (до 88,6 % ) або середньотяжким перебігом (39,2 %), з помірною інтенсивністю респіраторних симптомів, переважно кашлю (понад 90 %), сегментарним ураженням, з рідкісними ускладненнями. У разі декомпенсації захворювань серцево-судинної та дихальної систем, порушення контролю рівня глюкози при цукровому діабеті НП мала тяжкий початок захворювання, із тяжкою задишкою (72,6 %), частковою інфільтрацією в легенях, потребувала надання невідкладної допомоги (57,3 %), частіше супроводжувалася погіршенням стану після початку стаціонарного лікування (20,2 порівняно з 8,7 %) та ускладнювалася ексудативним плевритом (31,5 %). Декомпенсація хронічних захворювань значно погіршує та ускладнює перебіг НП. У разі контрольованого хронічного захворювання пацієнти з НП не відрізняються від пацієнтів без коморбідності.

 

Внебольничная пневмония и коморбидность: особенности клинического течения

А.В. Демчук

В целях выявления особенностей клинического течения внебольничной пневмонии (ВП) у лиц с хроническими коморбидными заболеваниями проведено проспективное исследование, в котором приняли участие 438 пациентов (213 (48,6 %) мужчин), средний возраст — (56,1 ± 17,9) года. По наличию хронической сопутствующей патологии и степени ее контроля выделено четыре группы больных: без хронической патологии (79), с контролированной сопутствующей патологией (115), с неконтролированной (120) и с осложненной хронической патологией (124). Клиническая картина ВП у пациентов без хронической патологии, с контро­лированным или неконтролированным сопутствующим заболеванием без функциональной недостаточности характеризовалась легким (до 88,6 %) или среднетяжелым течением (39,2 %), с умеренной интенсивностью респираторных симптомов, преимущественно кашля (более 90 %), сегментар­ным поражением, с редким возникновением осложнений. При декомпенсации заболеваний сердечно-сосудистой и дыхательной систем, нарушении контроля уровня глюкозы при сахарном диабете ВП характеризовалась тяжелым началом заболевания, с тяжелой одышкой (72,6 %), долевой инфильтрацией в легких, вызывала потребность в неотложной помощи (57,3 %), чаще сопровождалась ухудшением состояния после начала стационарного лечения (20,2 по сравнению с 8,7 %) и осложнялась экссудативным плевритом (31,5 %). Декомпенсация хронических заболеваний значительно ухудшает и осложняет течение ВП. При контроле хронического заболевания пациенты с ВП не отличаются от пациентов без коморбидности.

10. наукові дослідження

 

Загальні адаптивні реакції і вираженість ендогенної інтоксикації у хворих на туберкульоз легень

Е. Леснік, Л. Тодоріко, С. Гінда, O. Караяні, O. Календа, A. Нігулану

Мета роботи — порівняльний аналіз загальних неспецифічних адаптивних реакцій і інтоксикаційних показників у хворих на інфільтративний туберкульоз легень.
Матеріали та методи. Імунологічні показники і загальні адаптивні реакції були проаналізовані у 374 пацієнтів з інфільтративним туберкульозом легень.
Результати та обговорення. Показано ефективність протитуберкульозного впливу на структуру адаптивних реакцій у хворих з лімітованими процесами. Незважаючи на зменшення інтоксикаційних показників в обох групах, високий рівень імунних циркулюючих комплексів у момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії показує недостатню імуноадаптивну і дезінтоксикаційну ефективність стандартного протитуберкульозного лікування.
Висновки. Стандартне протитуберкульозне лікування демонструє недостатню ефективність імунного відновлення, вимагаючи асоційованих імуноадаптивних препаратів.

Ключові слова: туберкульоз, стрес, адаптивні відповіді, BioR.

 

Общие адаптивные реакции и выраженность эндогенной интоксикации у больных туберкулезом легких

Э. Лесник, Л. Тодорико, С. Гинда, O. Караяни, O. Календа, A. Нигулану

Цель работы — сравнительный анализ общих неспецифических адаптивных реакций и интокси­кационных показателей у больных инфильтративным туберкулезом легких.
Материалы и методы. Иммунологические показатели и общие адаптивные реакции были проанализированы у 374 пациентов с инфильтративным туберкулезом легких.
Результаты и обсуждение. Показана эффективность противотуберкулезного воздействия на структуру адап­тивных реакций у больных с лимитированными процессами. Несмотря на уменьшение интоксика­цион­ных показателей в обеих группах, высокий уровень иммунных циркулирующих комплексов в момент завершения интенсивной фазы химиотерапии показывает недостаточную иммуноадаптивную и дезинтоксикационную эффективность стандартного противотуберкулезного лечения.
Выводы. Стандартное противотуберкулезное лечение демонстрирует недостаточную эффек­тивность иммунного восстановления, требуя ассоциированных иммуноадаптивных препаратов.

Ключевые слова: туберкулез, стресс, адаптивные ответы, BioR.

11. наукові дослідження

 

Клінічні особливості туберкульозу у медичних працівників Вінницької області

О.П. Литвинюк, С.В. Зайков

Мета роботи — вивчення клінічних особливостей туберкульозу (ТБ) у медичних працівників Вінницької області за період від 2007 до 2014 р.
Матеріали та методи. Проаналізовано професійний склад та клінічну характеристику 120 виявлених за 8-річний період хворих на ТБ медичних працівників Вінницької області, а також статистичних даних, зібраних на основі показників діяльності протитуберкульозної служби.
Результати та обговорення. Про актуальність проблеми свідчать дані аналізу клінічних особливостей, згідно з якими майже половина (48,4 %) медичних працівників, що захворіли на ТБ, звернулися по допомогу в зв’язку з появою певних симптомів. Найбільше випадків ТБ спостерігалося серед медичних сестер (55,0 %). 76,7 % захворілих медпрацівників — жінки, а 28,3 % працювали в протитуберкульозних закладах. У клінічній структурі захворюваності на ТБ медпрацівників переважали легеневі форми — інфільтративна (35,2 %) та дисемінована (30,6 %).
Висновки. Отже, проблема захворюваності медичних працівників на ТБ залишається досить актуальною та потребує подальшого вивчення. Це підтверджують наші дані, згідно з якими значну частину захворілих виявлено пасивним методом. Спостерігається велика кількість рецидивів ТБ серед медпрацівників, переважають інфільтративні та дисеміновані легеневі форми, а також вищий, ніж у популяції, рівень захворюваності на позалегеневі форми ТБ.

Ключові слова: Туберкульоз, медичні працівники, захворюваність, клінічні особливості, Вінницька область.

 

Клинические особенности туберкулеза у медицинских работников Винницкой области

О.П. Литвинюк, С.В. Зайков

Цель работы — изучение клинических особенностей туберкулеза (ТБ) у медицинских работников Винницкой области за период с 2007 по 2014 г.
Материалы и методы. Проанализирован профессиональный состав и клиническая характеристика 120 выявленных за 8 лет больных ТБ медицинских работников Винницкой области, а также статистических данных, собранных на основе показателей деятельности противотуберкулезной службы.
Результаты и обсуждение. Об актуальности проблемы свидетельствуют данные, полученные в результате анализа клинических особенностей, согласно которым почти половина (48,4 %) заболевших ТБ медработников обратилась за помощью в связи с появлением определенных симптомов. Больше всего случаев ТБ наблюдалось у медицинских сестер (55,0 %). 76,7 % заболевших медработников — женщины, а 28,3 % работали в противотуберкулезных учреждениях. В клинической структуре заболеваемости ТБ медработников преобладали легочные формы — инфильтративная (35,2 %) и диссеминированная (30,6 %).
Выводы. Итак, проблема заболеваемости медицинских работников ТБ остается весьма актуальной и требует дальнейшего изучения. Это подтверждают наши данные, согласно которым значительная часть заболевших выявлена пассивным методом. Наблюдается большое количество рецидивов ТБ у медработников, преобладают инфильтративные и диссеминированные легочные формы, а уровень заболеваемости внелегочными формами выше, чем в популяции.

Ключевые слова: туберкулез, медицинские работники, заболеваемость, клинические особенности, Винницкая область.

12. наукові дослідження

 

Ефективність базисного протизапального лікування бронхіальної астми у дітей з супутнім алергійним ринітом

О.К. Колоскова, Т.М. Білоус

Мета роботи — вивчити особливості коморбідного перебігу й ефективність базисного лікування дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму і супутній хронічний алергійний риніт.
Матеріали та методи. Обстежено 219 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму (БА). До складу I групи увійшли 125 дітей, хворих на БА, а II — сформували 94 пацієнти з БА і супутнім алергійним ринітом (АР).
Результати та обговорення. БА з супутнім АР має тяжчий перебіг, зокрема дітей з тяжким перебігом хвороби в I групі було 21,6 %, а в II — 45,7 % (р < 0,05). До терапії характер перебігу БА, коморбідного з АР, вирізнявся гіршими показниками контролю захворювання, а найвиразнішої позитивної клінічної динаміки в процесі лікування досягнуто за частотою денних і нічних симптомів, обмеженням фізичної активності, частотою загострень протягом року, зниженням вмісту продуктів окиснювальної модифікації протеїнів і метаболітів азоту монооксиду в конденсаті видихуваного повітря, зменшенням гіперсприйнятливості бронхів.
Висновки. У пацієнтів з бронхіальною астмою та супутнім алергійним ринітом порівняно з дітьми з бронхіальною астмою без алергійної патології спостерігалися виразніші процеси запалення і лабільності дихальних шляхів, а після курсу базисного лікування поліпшуються показники контролю над захворюванням, хоча повного контролю досягають лише у 21,4 % пацієнтів, а випадки неконтрольованої астми зберігаються у 50,0 % дітей.

Ключові слова: бронхіальна астма, алергійний риніт, діти.

 

Эффективность базисного противовоспалительного лечения бронхиальной астмы у детей при сопутствующем аллергическом рините

Е.К. Колоскова, Т.М. Белоус

Цель работы — изучить особенности коморбидного течения и эффективность базисного лечения детей школьного возраста, страдающих бронхиальной астмой и сопутствующим хроническим аллергическим ринитом.
Материалы и методы. Обследовано 219 детей школьного возраста, страдающих бронхиальной астмой (БА). В состав I группы вошли 125 де­­тей, страдающих БА, а II — сформировали 94 пациента с БА и сопутствующим аллергическим ринитом (АР).
Результаты и обсуждение. БА с сопутствующим АР характеризовалась более тяжелым течением, в частности, детей с тяжелым течением заболевания в I группе было 21,6 %, а во II — 45,7 % (рφ< 0,05). До терапии характер течения БА, коморбидной с АР, отличался худшими показателями контроля заболевания, а наиболее выразительная положительная клиническая динамика в процессе лечения была достигнута в частоте дневных и ночных симптомов, ограниченности физической активности, частоте обострений на протяжении года, снижении содержания продуктов окислительной модификации протеинов и метаболитов азота монооксида в конденсате выдыхаемого воздуха, уменьшении гипервосприимчивости бронхов.
Выводы. У пациентов с бронхиальной астмой и сопутствующим аллергическим ринитом по сравнению с детьми с бронхиальной астмой без аллергической патологии наблюдаются более выраженное воспаление и лабильность дыхательных путей, а после курса базисного лечения улучшаются показатели контроля над заболеванием, хотя полный контроль достигают лишь у 21,4 % пациентов, а случаи неконтролируемой астмы сохраняются у 50,0 % детей.

Ключевые слова: Бронхиальная астма, аллергический ринит, дети.

13. наукові дослідження

 

Оптимізація про- та антиоксидантного статусу хворих на хронічний панкреатит під впливом динамічної електронейростимуляції

Л.С. Бабінець, І.М. Галабіцька, О.І. Криськів

У хворих на хронічний панкреатит установлено стан персистуючого оксидативного стресу за рівнем малонового діальдегіду, який перебігав на тлі зниженого рівня антиоксидантів ферментного та неферментного складу (р < 0,05). Використання у комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит курсу динамічної електронейростимуляції за запропонованою схемою сприяє вірогідному регресу виявів оксидативного стресу (р < 0,05).

Ключові слова: Хронічний панкреатит, трофологічні розлади, оксидативний стрес, антиоксиданти, динамічна електронейростимуляція.

 

Оптимизация про- и антиоксидантного статуса больных хроническим панкреатитом под влиянием динамической электронейростимуляции

Л.С. Бабинец, И.М. Галабицкая, О.І. Крыськив

У больных хроническим панкреатитом установлено состояние персистирующего оксидативного стресса по уровню малонового альдегида, который протекал на фоне пониженного содержания антиоксидантов ферментного и неферментного состава (р < 0,05). Использование в комплексном лечении больных хроническим панкреатитом курса динамической электронейростимуляции по предложенной схеме способствует достоверному регрессу выявления оксидативного стресса (р < 0,05).

Ключевые слова: хронический панкреатит, трофологические расстройства, оксидативный стресс, антиоксиданты, динамическая электронейростимуляция.

14. наукові дослідження

 

Склерозуюча гемангіома легень

П.І. Потейко, О.С. Шевченко, Е.М. Ходош

Склерозуюча гемангіома легень (CUK) — доброякісна пухлина, вперше описана A. Libow і D.S. Hubbel в 1956 р. (синоніми: гістіоцитома, легенева пневмоцитома, склерозуюча ангіома, внутрішньосудинна склерозуюча бронхоальвеолярна пухлина, фіброксантома, судинна ендотеліома, альвеолярна ангіобластома). Зуст­річається доволі рідко, до сьогодні описано понад 300 спостережень СГЛ. Немає єдиного погляду на гістогенез СГЛ.
У статті наведено клінічний випадок СГЛ у пацієнтки віком 51 рік, описано методи діагностики, лікування та спостереження за хворобою в динаміці протягом тривалого періоду.

Ключові слова: Cклерозуюча гемангіома легень, діагностика, диференціальна діагностика.

 

Склерозирующая гемангиома легких

П.И. Потейко, О.С. Шевченко, Э.М. Ходош

Склерозирующая гемангиома легких (СГЛ) — доброкачественная опухоль, впервые описанная A. Libow и D.S. Hubbel в 1956 г. (синонимы: гистиоцитома, легочная пневмоцитома, склерозирующая ангиома, внутрисосудистая склерозирующая бронхоальвеолярная опухоль, фиброксантома, сосудистая эндотелиома, альвеолярная ангиобластома). Встречается довольно редко, к настоящему времени описано более 300 наблюдений СГЛ. Нет единых взглядов на гистогенез СГЛ.
В статье приведен клинический случай СГЛ у пациентки в возрасте 51 год, описаны методы диагностики, лечения и наблюдения за болезнью в динамике в течение длительного срока.

Ключевые слова: склерозирующая гемангиома легких, диагностика, дифференциальная диагностика.

15. наукові дослідження

 

Нітрозивний стрес у пацієнтів із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця

С.В. Шупер

Мета роботи — визначення стану метаболітів азоту оксиду (NOx) у пацієнтів із поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця.
Матеріали та методи. Поширення хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та часте його поєднання з ішемічною хворобою серця (ІХС) диктує потребу в ретельному вивченні патогенетичних ланок такої асоціації для ефективнішого лікування. Сучасним напрямом досліджень є визначення вмісту метаболітів азоту оксиду з урахуванням особливостей продукції та його дії у разі хронічного системного запалення в організмі хворих із такою коморбідністю.
У дослідженні взяли участь 37 хворих (середній вік (54,4 ± 3,1) року) із загостренням ХОЗЛ (клінічна група В, GOLD ІІ) у поєднанні з ІХС — основна група, 23 із загостренням ХОЗЛ (І група порівняння) та 29 — із ІХС та стабільною стенокардією напруження (ІІ група порівняння). У всіх хворих визначали рівні NOx (стабільних метаболітів азоту оксиду) у сироватці крові та конденсаті вологи видихнутого повітря (КВВП) відповідно до описаних методик.
Результати та обговорення. Порушення метаболізму азоту оксиду у пацієнтів із поєднанням ХОЗЛ та ІХС, а також із ХОЗЛ мали системний характер і наростали зі збільшенням ступеня легеневої недостатності (ЛН) та тяжкістю ендобронхіту.
Висновки. Підвищення концентрації метаболітів азоту оксиду у хворих на ХОЗЛ, поєднане з ІХС, а також у пацієнтів із ХОЗЛ можна розглядати як вияви нітрозивного стресу, який є одним зі складових оксидативного стресу. У пацієнтів із поєднанням ХОЗЛ та ІХС вміст метаболітів азоту оксиду у сироватці крові та КВВП був найвищим. Це можна трактувати як наслідок найвиразнішого системного запалення, що підтверджує тяжчі вияви обох захворювань у хворих із таким поєднанням. Зменшення активності запалення є важливим моментом пригнічення нітрозивного стресу. Тому лікування пацієнтів із вказаною коморбідністю потрібно проводити із залученням препаратів, що мають протиішемічні та антиоксидантні властивості.

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, ішемічна хвороба серця, метаболіти азоту оксиду.

 

Нитрозивный стресс у больных с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца

С.В. Шупер

Цель работы — определить состояние метаболитов азота оксида (NОх) у пациентов с сочетанием хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца.
Материалы и методы. Распространение хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) и его частое сочетание с ишемической болезнью сердца (ИБС) обусловливает необходимость в тщательном изучении патогенетических механизмов этой ассоциации для более эффектив­ного лечения. Современ­ным направлением исследований является определение содержания метаболитов азота оксида с учетом особенностей продукции и его действия в условиях хронического системного воспаления в организме больных с такой коморбидностью.
В исследовании были 37 больных (средний возраст — (54,4 ± 3,1) года) с обострением ХОЗЛ (клиническая группа B, GOLD II) в сочетании с ИБС — основная группа, 23 больные с обострением ХОЗЛ (I группа сравнения) и 29 — с ИБС и стабильной стенокардией напряжения (II группа сравнения). У всех обследованных определяли уровни NOx (стабильных метаболитов азота оксида) в сы­­во­ротке крови и в конденсате влажности выдыхаемого воздуха (КВВП) в соответствии с описанными методиками.
Результаты и обсуждение. Нарушения метаболизма азота оксида у пациентов с сочетанием ХОЗЛ и ИБС, а также с ХОЗЛ носят системный характер и нарастают со степенью легочной недостаточности (ЛН) и тяжестью эндобронхита.
Выводы.  Повышение концентрации метаболитов азота оксида у пациентов с ХОЗЛ в сочетании с ИБС и у пациентов с ХОЗЛ можно рассматривать как проявление нитрозивного стресса, который является одним из компонентов окислительного стресса. У пациентов с сочетанием ХОЗЛ и ИБС содержание метаболитов азота оксида в сыворотке крови и в КВВП было самым высоким. Это можно рассматривать как следствие наиболее выраженного системного воспаления, что подтверждается более тяжелыми проявлениями обоих заболеваний у пациентов с таким сочетанием. Уменьше­ние активности воспалительного процесса — очень важный момент для угнетения нитрозивного стресса. Поэтому лечение пациентов с указанной коморбидностью нужно проводить с использованием препаратов, которые имеют противоишемические и антиоксидантные особенности.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, ишемическая болезнь сердца, метаболиты азота оксида.

16. точка зору

 

Нові підходи до лікування інфекційного загострення хронічного обструктивного захворювання легень (огляд літератури)

С.В. Коваленко, Л.Д. Кушнір

У статті наведено дані літератури та результати власних досліджень стосовно етіології, частоти виявлення, класифікації та сучасних підходів до лікування загострень хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Доведено негативний вплив частоти інфекційних загострень ХОЗЛ на перебіг і прогресування захворювання, розвиток ускладнень та вказано на важливість патогенетичної антибактеріальної терапії.

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, інфекційне загострення, лікування.

 

Новые подходы к лечению инфекционного обострения хронического обструктивного заболевания легких (обзор литературы)

С.В. Коваленко, Л.Д. Кушнир

В статье приведены данные литературы и результаты собственных исследований относительно этиологии, частоты, классификации и современных подходов к лечению обострений хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ). Доказано негативное влияние частоты инфекционных обострений ХОБЛ на течение и прогрессирование заболевания, развитие осложнений и указано на необходимость проведения патогенетической антибактериальной терапии.

Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, инфекционное обострение, лечение.

17. точка зору

 

Ко-інфекція ВІЛ

Н.В. Шепілєва, В.П. Малий, К.В. Павлікова

У статті наведено дані ретроспективного аналізу історій хвороби 284 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, які перебували на лікуванні в клініці кафедри інфекційних хвороб ХМАПО на базі Харківської ОКІЛ. Ко-інфекцію ВІЛ та вірусний гепатит С діагностовано у 27,8 % хворих, ВІЛ і деякі інші вірусні інфекції із ТОRCH-комплексу — у 23,6 %, ВІЛ та туберкульоз — у 7 %, ВІЛ та вірусний гепатит В — у 1,4 %.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, туберкульоз, ко-інфекція, вірусний гепатит В, вірусний гепатит С.

 

Ко-инфекция ВИЧ

Н.В. Шепилева, В.П. Малый, К.В. Павликова

В статье приведены данные ретроспективного анализа историй болезни 284 пациентов с ВИЧ-инфекцией, находившихся на лечении в клинике кафедры инфекционных болезней ХМАПО на базе Харьковской ОКИБ. Ко-инфекция ВИЧ и вирусный гепатит С диагностирована у 27,8 %, ВИЧ и некоторые другие вирусные инфекции из ТОRCH-комплекса — у 23,6 %, ВИЧ и туберкулез — у 7 %, ВИЧ и вирусный гепатит В — у 1,4 %.

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, туберкулез, ко-инфекция, вирусный гепатит В, вирусный гепатит С.

18. точка зору

 

Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ: епідеміологічні показники в Харківській області за 2014 рік

О.С. Шевченко, П.І. Потейко, Т.Ф. Ковальова, О.О. Говардовська, Н.О. Чувуріна

Аналіз епідеміологічних показників поширення ко-інфекції ТБ/ВІЛ у Харківській області за 2014 р. свідчить, що хворих чоловіків більше, ніж жінок. Переважною локалізацією є туберкульоз легень (73,4 %). Туберкульоз є основним вторинним захворюванням при ВІЛ-інфекції і головною причиною смерті в стадії СНІДу. Для своєчасної профілактики та діагностики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих потрібні скоординовані зусилля фтизіатричної служби і служби боротьби зі СНІДом.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ/СНІД, епідеміологія.

 

Ко-инфекция туберкулез/ВИЧ: эпидемиологические показатели в Харьковской области за 2014 год

О.С. Шевченко, П.И. Потейко, Т.Ф. Ковалева, О.А. Говардовская, Н.А. Чувурина

Анализ эпидемиологических показателей распространения ко-инфекции ТБ/ВИЧ в Харьковской области за 2014 г. показал, что больных мужчин больше, чем женщин. Превалирующей локализацией  является туберкулез легких (73,4 %). Туберкулез является основным вторичным заболеванием при ВИЧ-инфекции и главной причиной смерти в стадии СПИДа. Для своевременной профилактики и диагностики туберкулеза у ВИЧ-инфицированных нужны скоординированные усилия фтизиатрической службы и службы борьбы со СПИДом.   

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ/СПИД, эпидемиология.

19. Тези науково-практичної конференції

 

Тези науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання коморбідності при захворюваннях органів дихання та туберкульозі»

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»