Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(13) // 2013

 

Обкладинка

 

1. Ювілеї

 

К 80-летию Бориса Викторовича Норейко

С уважением, друзья, родные, близкие, коллеги, редакция журнала «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція»

Доктор медицинских наук, профессор ка­­фед­ры фтизиатрии и пульмонологии До­­нецкого национального медицинского университета име­ни Максима Горького Борис Викторович Норей­ко 17 апреля 2013 г. отметил свой юбилей.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

2. Ювілеї

 

До 70-річчя Дмитра Георгійовича Крижановського

Колеги, учні, редакція журналу «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція»

У березні виповнилося 70 років Дмитру Геор­гійовичу Крижановському — талановитому організатору, завідувачу кафедри фтизіатрії ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ Ук­­раїни», док­тору медичних наук, професору, заслуженому лікарю України.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

3. Передова стаття

 

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз»: особливості його підготовки та чим відрізняється від попередніх клінічних протоколів

Ю.І. Фещенко, С.О. Черенько, А.І. Барбова

У грудні 2012 р. затверджено Уніфікований клінічний протокол «Туберкульоз». Особливістю його підготовки є те, що документ розробила мультидисциплінарна група відповідно до міжнародних стандартів, основним принципом яких є використання найкращих світових практик на принципах доказової медицини. В основу Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги (УКПМД) покладено українську адаптовану клінічну настанову, що ґрунтується на доказах «Туберкульоз». Це перший клінічний протокол у галузі фтизіатрії, де чітко регламентовано обсяг заходів із виявлення, діагностики, лікування та профілактики туберкульозу для закладів, які надають первинну, вторинну неспеціалізовану і вторинну та третинну спеціалізовану (протитуберкульозну) допомогу. Особливістю нового УКПМД є те, що в основі його ідеології лежить епідеміологічний підхід до ведення випадку захворювання з ідентифікацією найнебезпечніших хворих із позитивним мазком мокротиння і мультирезистентним туберкульозом, їхньою негайною ізоляцією і правильним лікуванням з перших днів. Така ідеологія ґрунтується на впровадженні швидких методів ранньої діагностики туберкульозу і мультирезистентного туберкульозу (посів на рідке середовище і молекулярно-генетичні дослідження, зокрема експрес-метод із застосуванням Xpert MTB/RIF).

Ключові слова: клінічні протоколи, туберкульоз, мультирезистентний туберкульоз.

 

Унифицированный клинический протокол первичной, вторичной (специализированной) и третичной (высокоспециализированной) медицинской помощи «Туберкулез»: особенности его подготовки и чем отличается от предыдущих клинических протоколов

Ю.И. Фещенко, С.А. Черенько, А.И. Барбова

В декабре 2012 г. года утвержден Унифицированный клинический протокол «Туберкулез». Особенностью его подготовки является то, что документ разработан мультидисциплинарной группой в соответствии с международными стандартами, основным принципом которых является использование лучших  мировых практик на принципах доказательной медицины. В основу Унифи­цированного клинического протокола медицинской помощи (УКПМП) положено Украинское адаптированное клиническое руководство, основанное на доказательствах «Туберкулез». Это первый клинический протокол в области фтизиатрии, который четко регламентирует объем мероприятий по выявлению, диагностике, лечению, профилактике туберкулеза для учреждений, оказывающих первичную, вторичную неспециализированную и вторичную и третичную специализированную (противотуберкулезную) помощь. Особенностью нового УКПМП является то, что в основе его идео­логии лежит эпиде­миологический подход к ведению случая заболевания с идентификацией наиболее опасных больных с положительным мазком мокроты и мультирезистентным туберкулезом, их немедленной изоляцией и правильным лечением с первых дней. Такая идеология базируется на внедрении быстрых методов ранней диагностики туберкулеза и мультирезистентного туберкулеза (по­­сев на жидкую среду и молекулярно-генетические исследования, в том числе экспресс-метод с применением Xpert MTB / RIF).

Ключевые слова: клинические протоколы, туберкулез, мультирезистентный туберкулез.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

4. Оригінальні дослідження

 

Частота та профіль медикаментозної резистентності МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування

С.О. Черенько, Н.А. Литвиненко, А.І. Барбова, О.А. Журило, М.В. Погребна, Ю.О. Сенько, Н.І. Кібізова, В.В. Давиденко, С.В. Миронченко

Мета роботи — вивчити частоту та профіль медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування для встановлення значення протитуберкульозних препаратів І і ІІ ряду у стандартних і індивідуалізованих схемах хіміотерапії.
Матеріали та методи. Обстежено 400 хворих на мультирезистентний туберкульоз і 127 на туберкульоз із розширеною резистентністю, яких лікували в ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» від 2007 до 2012 р. Тест медикаментозної чутливості до протитуберкульозних препаратів І ряду проводили на рідкому живильному середовищі на мікробіологічному автоматичному аналізаторі, до протитуберкульозних препаратів ІІ ряду — на рідкому і щільному живильному середовищі.
Результати та обговорення. Встановили, що у хворих на мультирезистентний туберкульоз найвищий рівень резистентності МБТ з будь-якої комбінації до стрептоміцину (S) — 88,7 % випадків, на другому місці — до етіонаміду (Et) — 51,2 %, далі — до етамбутолу (E) — 42,5 %, піразинаміду (Z) — 35,7 %, канаміцину (Km) — 28,7 % (p < 0,05, крім різниці між показниками резистентності до E і Z). До фторхінолонів (Ofx), капреоміцину (Cm), ПАСК медикаментозну резистентність МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз виявляють із невисокою частотою. Серед хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю найчастіше спостерігається резистентність МБТ до S — у 99,2 % хворих, до Km — у 90,6 %, на другому місці щодо E — у 74,0 % та Et — у 72,4 % хворих. Резистентність до Cm, Z, PAS виявляють у вірогідно меншій кількості випадків — у 48,0, 35,4 та 25,2 % хворих відповідно. У хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю порівняно з хворими на мультирезистентний туберкульоз вірогідно вищу частоту  резистентності МБТ визначили до S, E, Et/Pt, Km/Am, Cm, Ofx, ПАСК. До Z резистентність визначали з однаковою частотою (відповідно 35,7 та 35,4 %). Частота і профіль медикаментозної резистентності істотно не залежали від випадку захворювання, характеру (застосування протитуберкульозних препаратів ІІ ряду) та тривалості попереднього лікування.
Висновки. Стрептоміцин втрачає значення для лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю незалежно від випадку захворювання через високий рівень медикаментозної резистентності МБТ. Етамбутол не слід використовувати в стандартних режимах хіміотерапії для 4-ї категорії через високий рівень медикаментозної резистентності до цього препарату незалежно від випадку захворювання. У разі призначення стандартного режиму за 4-ю категорією із використанням канаміцину слід одночасно визначати медикаментозну чутливість МБТ до туберкульозних препаратів І і ІІ ряду швидкими методами на рідкому живильному середовищі, оскільки у 28,7 % хворих на мультирезистентний туберкульоз виявляють резистентність до цього препарату. Високий рівень медикаментозної резистентності до етіонаміду/протіонаміду незалежно від випадку захворювання у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю (51,2—72,4 %) викликає сумніви щодо ефективності цього препарату в індивідуалізованих схемах хіміотерапії і потребує подальшого контрольованого вивчення ефективності цих препаратів.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, туберкульоз із розширеною резистентністю, профіль медикаментозної резистентності МБТ, нові випадки захворювання, повторне лікування.

 

Частота и профиль лекарственной резистентности МБТ у больных мультирезистентным туберкулезом и туберкулезом с расширенной резистентностью в зависимости от случая заболевания, характера и продолжительности предшествующего лечения

С.А. Черенько, Н.А. Литвиненко, А.И. Барбова, А.А. Журило, М.В. Погребная, Ю.А. Сенько, Н.И. Кибизова, В.В. Давыденко, С.В. Миронченко

Цель работы — изучить частоту и профиль лекарственной устойчивости МБТ к противотубер­кулезным препаратам у больных МРТБ и РРТБ в зависимости от случая заболевания, характера и продолжительности предыдущего лечения для определения значения противотуберкулезных препаратов І и ІІ ряда в стандартных и индивидуализированных схемах химиотерапии.
Материалы и методы. Обследованы 400 больных МРТБ и 127 больных РРБТ, лечившихся в ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины» за период с 2007 по 2012 г. Тест лекарственной чувствительности к противотуберкулез­ным препаратам І ряда проводили на жидкой питательной среде на микробиологическом автоматическом анализаторе, к противотуберкулезным препаратам ІІ ряда — на жидкой и плотной питательной среде.
Результаты и обсуждение. У больных МРТБ определяют высокий уровень резистентности МБТ из любой комбинации к стрептомицину (S) — в 88,7 % случая, на втором месте — к этионамиду (Et) — 51,2 %, далее — к этамбутолу (E) — 42,5 %, пиразинамиду (Z) — 35,7 %, к канамицину (Km) — 28,7 % (p < 0,05, кроме разницы между показателями резистентности к E и Z). К фторхинолонам (Ofx), капреомицину (Cm), ПАСК лекарственную устойчивость МБТ у больных МРТБ обнаруживают с невысокой частотой. У больных РРТБ чаще всего встречается резистентность МБТ к S — у 99,2 %, к Km — у 90,6 %, на втором месте к E — у 74,0 % и Et — у 72,4 %. Резистентность к Cm, Z, PAS встречается в достоверно меньшем количестве случаев — у 48,0, 35,4 % и 25,2 % больных соответственно. У больных РРТБ по сравнению с больными МРТБ достоверно более высокую частоту резистентности МБТ определили к S, E, Et/Pt, Km/Am, Cm, Ofx, ПАСК. К Z лекарственную устойчивость определяли с одинаковой частотой (соответственно 35,7 и 35,4 %). Частота и профиль лекарственной  устойчивости существенно не зависели от случая заболевания, характера (применение противотуберкулезных препаратов ІІ ряда) и продолжительности предшествующего лечения.
Выводы. Стрептомицин теряет значение для лечения больных МРТБ и РРТБ независимо от случая заболевания из-за высокого уровня лекарственной устойчивости МБТ. Этамбутол не следует использовать в стандартных режимах химиотерапии для 4-й категории из-за высокого уровня лекарственной устойчивости к препарату независимо от случая заболевания. При назначении стандартного режима по 4-й категории с использованием канамицина нужно одновременно определять лекарственную чувствительность МБТ к туберкулезным препаратам І и ІІ ряда быстрыми методами на жидкой питательной среде, поскольку у 28,7 % больных МРТБ определяют устойчивость к этому препарату. Высокий уровень лекарственной устойчивости к этионамиду/протионамиду независимо от случая заболевания у больных МРТБ и РРТБ (51,2—72,4 %) вызывает сомнения в эффективности этого препарата в индивидуализированных схемах химиотерапии. Необходимо провести контро­лируемые исследования по изучению эффективности этих препаратов.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, туберкулез с расширенной резистентностью, профиль лекарственной чувствительности.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

5. Оригінальні дослідження

 

Диференціальне діагностування деяких захворювань органів дихання з використанням дискримінантного аналізу даних первинного медичного обстеження

М.М. Савула, Я.М. Матвійчук, В.К. Паучок

Мета дослідження — вивчити придатність дискримінантного аналізу для діагностування найпоширеніших захворювань органів дихання.
Матеріали та методи. Значення 26 показників обстеження 230 пацієнтів, методи дискримінантного аналізу та регуляризованої апроксимації.
Результати та обговорення. За даними первинного медичного обстеження, зміненими нелінійним перетворенням координат і доповненими апроксимаційними значеннями показників мінеральної щільності кісткової тканини, за допомогою дискримінантного аналізу отримано задовільні результати діаг­ностування чотирьох найпоширеніших захворювань органів дихання (рак, туберкульоз, саркоїдоз, пневмонія).
Висновки. Запропонований метод і його програмне забезпечення придатні для практичного застосування в закладах первинної медичної допомоги.

Ключові слова: диференціальна діагностика, захворювання органів дихання, дискримінантний аналіз, регуляризація.

 

Дифференциальное диагностирование некоторых заболеваний органов дыхания с помощью дискриминантного анализа данных первичного медицинского обследования

М.М. Савула, Я.Н. Матвийчук, В.К. Паучок

Цель исследования — изучить пригодность дискриминантного анализа для диагностики наиболее распространенных заболеваний органов дыхания.
Материалы и методы. Значения 26 показателей обследования 230 пациентов, методы дискриминантного анализа, методы регуляризованной аппроксимации.
Результаты и обсуждение. По данным первичного медицинского обследования, измененным при помощи нелинейного преобразования координат и дополненным аппроксимационными значениями показателей минеральной плотности костной ткани, получены удовлетворительные резуль­таты диагностирования четырех наиболее распространенных заболеваний органов дыхания (рак, туберкулез, саркоидоз, пневмония) с применением дискриминантного анализа.
Выводы. Предложенный метод и его программное обеспечение пригодны для практического применения в учреждениях первичной медицинской помощи.

Ключевые слова: дифференциальная диагностика, заболевания органов дыхания, дискриминант­ный анализ, регуляризация.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

6. Оригінальні дослідження

 

Аналіз впливу регіональної лімфотропної терапії з подальшим ультразвуковим озвученням на динаміку біохімічних маркерів патології печінки та розвиток гепатотоксичних реакцій у хворих на туберкульоз легень із супутньою патологією печінки

О.К. Асмолов, С.О. Полякова, Н.А. Герасимова

Мета дослідження — проаналізувати динаміку біохімічних маркерів патології печінки та розвитку гепатотоксичних реакцій у хворих із супутньою патологією печінки у разі введення протитуберкульозних препаратів методом регіональної лімфотропної терапії з подальшим ультразвуковим озвученням — глибоким фонофорезом хворим на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень.
Матеріали та методи. Усіх хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень (152 особи) розподілено на три групи — 1-шу та 2-гу основні і контрольну. В усіх групах застосовували стандартну протитуберкульозну хіміотерапію, крім того, в 1-й основній використовували регіональну лімфотропну терапію з ультразвуковим озвученням пахвової ділянки, а в 2-й основній — тільки регіональну лімфотропну терапію.
Результати та обговорення. Результати дослідження засвідчують вірогідне зменшення гепатотоксичних лікарських пошкоджень та сприятливіший перебіг супутньої патології печінки за умови використання регіональної лімфотропної методики введення ізоніазиду: у разі застосування в комплексному лікуванні регіональної лімфотропної терапії з подальшим ультразвуковим озвученням та лише регіональної лімфотропної терапії порівняно зі стандартною рідше розвивалися гепатотоксичні побічні реакції (6,8, 6,8 та 10,0 % відповідно). Лабораторні дані корелювали з клінічними результатами обстеження хворих.
Висновки. Регіональна лімфотропна терапія, мінімізуючи системні ефекти протитуберкульозних препаратів та знижуючи лікарські внутрішньосудинні взаємодії, сприяє зменшенню кількості токсичних побічних реакцій у хворих на деструктивний туберкульоз легень, особливо у тих, хто має супутню патологію печінки.

Ключові слова: біохімічні маркери, патологія печінки, гепатотоксичні реакції, лімфотропна терапія, ультразвукове озвучення.

 

Анализ влияния региональной лимфотропной терапии с последующим ультразвуковым озвучиванием на динамику биохимических маркеров патологии печени и развитие гепатотоксических реакций у больных туберкулезом легких с сопутствующей патологией печени

А.К. Асмолов, С.А. Полякова, Н.А. Герасимова

Цель исследования — провести анализ динамики биохимических маркеров патологии печени и развития гепатотоксических реакций у больных туберкулезом легких с сопутствующей патологией печени при введении противотуберкулезных препаратов методом региональной лимфотропной терапии с последующим ультразвуковым озвучиванием (УЗО) — глубоким фонофорезом больным с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких.
Материалы и методы. Все больные с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких (152) были разделены на три группы: 1 и 2-ю основные и контрольную. Во всех группах применяли стандартную противотуберкулезную химиотерапию, кроме того в 1-й основной использовали региональную лимфотропную из ультразвуковым озвучиванием подмышечной области, а во 2-й основной — только региональную лимфотропную терапию.
Результаты и обсуждение. Результаты исследования свидетельствуют о достоверном снижении гепатотоксических лечебных повреждений и более благоприятном течении сопутствующей патологии печени при использовании региональной лимфотропной методики введения изониазида: при применении в комплексном лечении региональной лимфотропной терапии с последующим ультразвуковым озвучиванием и лишь региональной лимфотропной по сравнению со стандартной противотуберкулезной реже развивались гепатотоксические побочные реакции (6,8, 6,8 и 10,0 % соответственно). Лабораторные данные коррелировали с клиническими результатами исследования.
Выводы. Региональная лимфотропная терапия, минимизируя системные эффекты противотубер­кульозных препаратов и снижая лекарственные внутрисосудистые взаимодействия, способствует уменьшению количества токсических побочных реакций у больных деструктивным туберкулезом легких, особенно с сопутствующей патологией печени.

Ключевые слова: биохимические маркеры, патология печени, гепатотоксические реакции, лимфотропная терапия, ультразвуковое озвучивание.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

7. Оригінальні дослідження

 

Результати впровадження моделей організації діагностики та лікування іпсш у представників груп ризику щодо інфікування віл в Україні

І.С. Миронюк, О.Ю. Савенко

Мета роботи — вивчення за даними офіційної звітності результатів діяльності програм з діаг­ностики та лікування інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом, у представників з груп ризику щодо інфікування ВІЛ через впровадження моделей діагностики та лікування інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом.
Матеріали та методи. Вивчено результати роботи проектів з діагностики та лікування інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом, у груп ризику за 5 моделями організації надання таких послуг за допомогою аналізу показників офіційної звітності провайдерів послуг лікувально-профілактичних закладів та партнерських неурядових організацій за період 2008—2012 рр.
Результати та обговорення. Протягом 2008—2012 рр. зростає кількість наданих представникам груп ризику послуг з діагностики інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом, за рахунок регіонального розширення задіяних лікувально-профілактичних закладів неурядових організацій та активізації роботи їх. Як свідчать результати аналізу, збільшення обсягу послуг з діагностики інфекцій, які передаються переважно статевим шляхом, у представників з груп ризику в динаміці напряму не пов’язано зі зростанням кількості провайдерів послуг, тобто лікувально-профілактичних закладів, та їхніх партнерських організацій.
Висновки. Збільшення охоплення представників цільової групи проектів зумовлено підвищенням якості роботи організацій, що надають згадані послуги за рахунок впроваджених організаційних моделей. Для поглибленого аналізу ефективності роботи програм належить провести окремі спеціальні дослідження.

Ключові слова: моделі організації діагностики та лікування, групи ризику, інфекції, які передаються переважно статевим шляхом, ВІЛ/СНІД.

 

Результаты внедрения моделей организации диагностики и лечения ИППП у представителей групп риска инфицирования ВИЧ в Украине

И.С. Миронюк, О.Ю. Савенко

Цель работы — изучение по данным официальной отчетности результатов применения программ диагностики и лечения инфекций, передающихся преимущественно половым путем (ИППП), у представителей групп риска инфицирования ВИЧ посредством внед­рения моделей диагностики и лечения ИППП.
Материалы и методы. Изучено результаты работы проектов диагностики и лечения ИППП у представителей групп риска по 5 моделям организации предоставления этих услуг путем анализа показателей официальной отчетности провайдеров услуг и партнерских НПО за 2008—2012 г.
Результаты и обсуждение. На протяжении 2008—2012 гг. увеличивается количество предоставлен­ных представителям групп риска услуг диагностики ИППП за счет регионального расширения задействованных НПО и активизации их работы. Согласно результатам анализа, рост количества услуг диагностики ИППП для представителей групп риска в динамике напрямую не связан с увеличением перечня провайдеров услуг и их партнерских организаций.
Выводы. Увеличение охвата представителей целевой группы проектов обусловлено повышением качества работы предоставляющих эти услуги организаций посредством внедренных организационных моделей. Для более глубокой оценки эффективности работы программ необходимы специальные исследования.

Ключевые слова: модели организации диагностики и лечения, группы риска, инфекции, передающиеся преимущественно половым путем, ВИЧ/СПИД.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

8. Оригінальні дослідження

 

Профілактика аварійних станів під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам

В.М. Бутенко, С.Л. Грабовий, А.Г. Дьяченко, О.П. Панченко, О.В. Псарьова, Г.О. Чіванова, П.А. Дьяченко

Мета роботи — оцінка системи інформації й лікування постраждалих унаслідок контакту із кров’ю або іншими біологічними рідинами організму ВІЛ-інфікованих пацієнтів у медичних установах Сумської області.
Матеріали та методи. Реєстрацію та аналіз випадків травм голками й гострими інструментами і подальший професійний контакт із кров’ю або іншими біологічними рідинами проводили в Обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом за допомогою програми EPINet, яку в співпраці з компанією Becton-Dickinson (BD) розробила і люб’язно надала д-р Janin Jager (Virginia Univ).
Результати та обговорення. Проаналізовано інциденти, які трапляються під час надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам. Найбільший ступінь небезпеки мають аварійні ситуації, які супроводжуються ушкодженням шкіри. Встановлено, що рівень аварійних випадків, що їх реєструють у медичних установах Сумської області, в 7—10 разів менший, ніж у світі. Як і слід було очікувати, найчастіше інциденти, що супроводжуються ушкодженням шкіри, відбуваються з медичними сестрами. Кваліфікація та стаж роботи за фахом майже не впливають на травматизм персоналу. Сероконверсії серед постраждалих у аварійних випадках не спостерігалося.
Висновки. Наголошено на нагальній потребі у впровадженні національної системи реєстрації аварійних ситуацій, які виникають під час надання медичної допомоги носіям збудників гемоконтактних інфекцій. Запропоновано низку заходів, впровадження яких зменшить ризик інфікування медичних працівників у разі професійного контакту з кров’ю або іншими біологічними рідинами чи потрапляння патогену в кров. Наведено алгоритм ліквідації аварійних ситуацій.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, гемоконтактні інфекції, аварійні ситуації, профілактика аварійних станів та їхніх наслідків.

 

Профилактика аварийных ситуаций при предоставлении медицинской помощи ВИЧ-позитивным пациентам

В.Н. Бутенко, С.Л. Грабовый, А.Г. Дьяченко, Е.П. Панченко, Е.В. Псарёва, А.А. Чиванова, П.А. Дьяченко

Цель работы — оценить существующую систему информации и лечения пострадавших в результате контакта с кровью или другими биологическими жидкостями организма ВИЧ-инфицирован­ных пациентов в медицинских учреждениях Сумской области.
Материалы и методы. Регистрация и анализ случаев травм иглами и острым инструментарием с дальнейшим профессиональным контактом с кровью или другими биологическими жидкостями организма ВИЧ-инфицированных пациентов проводили в Областном центре профилактики и борьбы со СПИДом с помощью программы EPINet, которую в содружестве с компанией Becton-Dickinson (BD) разработала и любезно предоставила д-р Janin Jager (Virginia Univ).
Результаты и обсуждение. Анализ инцидентов, которые происходят при предоставлении медицинской помощи ВИЧ-инфицированным пациентам, показал, что наиболее опасны аварийные ситуации, протекающие с повреждением кожи. Установлен крайне низкий уровень подобных инцидентов в области, что связано с неудовлетворительной системой учета, профилактики и лечения. Как и следовало ожидать, чаще всего инциденты, связанные с повреждением кожи, происходят с медсестрами. Квалификация и стаж работы по специальности практически не влияют на травматизм персонала. Сероконверсия среди пострадавших в аварийных ситуациях не наблюдалась.
Выводы. Приводится перечень мер, внедрение которых уменьшит риск инфицирования медицинского персонала в случае профессионального контакта с кровью или другими биологическими жидкостями организма ВИЧ-инфицированных пациентов либо последствий проникновения патогена в кровь.

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, гемоконтактные инфекции, аварийные ситуации, профилактика аварийных состояний и их последствий.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

9. Оригінальні дослідження

 

Гепатопульмональний синдром: вентиляційно-перфузійна функція легень, патогенез її порушення

О.О. Абрагамович, М.О. Абрагамович, С.Я. Толопко, М.Р. Ферко

Мета роботи — дослідити вентиляційно-перфузійну функцію легень у хворих на цироз печінки (ЦП) та з’ясувати деякі ланки патогенезу її порушень.
Матеріали та методи. До дослідження було залучено 63 хворих на ЦП (43 чоловіки та 20 жінок) без супутнього ураження дихальної системи іншого генезу. Усім хворим, окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних обстежень, проведено оцінку стану дихальної системи методом дослід­ження газового складу венозної крові на приладі «Аналізатор кислотно-основної рівноваги крові ЕЦ-60». А також для вивчення механізмів її функціональних та органічних порушень визначено рівні циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ, сGMP) за допомогою тестового набору Assay Designs Correlate — EIA cyclic GMP (виробництво США), ТНФ-α (TNF-α) — тестовим набором ELISA (виробництво Франції) та ендотеліну-1 (Е-1) — тестовим набором ІФА (виробництво США). Статистична обробка інформації здійснена з використанням комп’ютерної програми Excel.
Результати та обговорення. Серед 63 хворих на ЦП (43 чоловіків (68,3 %) і 20 жінок (31,7 %) віком від 18 до 79 років) порушення вентиляційно-перфузійної функції легень спостерігалося у 100,0 % випадків. Зміни газового складу крові у них виявлялися наростанням гіпоксемії із порушенням здатності гемоглобіну зв’язувати, а також переносити кисень (зниження рівнів показників РСО2, РО2, SAT, О2СТ). У всіх досліджуваних пацієнтів за результатами вивчення перфузійних показників, функції ендотелію легеневих судин та буферних систем організму виявлено та підтверджено роль таких патогенетичних механізмів порушення оксигенації крові: відкриття легеневих артеріовенозних шунтів, виникнення дисфункції ендотеліальних вазоактивних речовин та порушення кислотно-основної рівноваги, які посилювалися із декомпенсацією захворювання.
Висновки. У хворих на ЦП виникає синтропічний гепатопульмональний синдром (ГПС) з наявністю важкої гіпоксемії, що наростає, зумовленої ендотеліальною дисфункцією, відкриттям легеневих артеріо­венозних шунтів та порушенням кислотно-основного стану крові, вираженість яких корелює із важкістю патологічного процесу у печінці. Тому усім пацієнтам з ЦП необхідно проводити комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження з обов’язковим визначенням вентиляційно-перфузійних показників з метою раннього виявлення ГПС, а в його комплексне лікування включати патогенетично обґрунтовані лікарські засоби, спрямовані на пригнічення синтезу NO та корекцію метаболічного ацидозу.

Ключові слова: цироз печінки, гепатопульмональний синдром, гіпоксемія, ендотеліальна дисфункція, кислотно-основна рівновага.

 

Гепатопульмональный синдром: вентиляционно-перфузионная функция легких, патогенез ее нарушения

О.О. Абрагамович, М.О. Абрагамович, С.Я. Толопко, М.Р. Ферко

Цель работы — исследовать вентиляционно-перфузионную функцию легких у больных циррозом печени (ЦП) и вияснить некоторые звенья патогенеза ее нарушений.
Материалы и методы. До исследования было привлечено 63 больных на ЦП (43 мужчин и 20 женщин) без сопутствующего поражения дыхательной системы другого генеза.
Всем больным, кроме общеклинических, лабораторных и инструментальных обследований, проведена оценка состояния дыхательной системы методом исследования газового состава венозной крови на приборе «Анализатор кислотно-основного равновесия крови ЕЦ-60». А также для изучения механизмов ее функциональных и органических нарушений определено уровни циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ, сGMP) с помощью тестового набора Assay Designs Correlate — EIA cyclic GMP (производство США), ТНФ-α (TNF-α) — тестовым набором ELISA (производство Франции) и эндотелина-1 (Э-1) — тестовым набором ІФА (производства США). Статистическая проработка проведена с использованием программы Excel согласно принципов описательной статистики.
Результаты и обсуждение. Среди 63 больных на ЦП (43 мужчин (68,3 %) и 20 женщин (31,7 %) в возрасте от 18 до 79 лет) нарушение вентиляционно-перфузионной функции легких наблюдалось в 100,0 случаев. Изменения газового состава крови у них проявлялись нарастающей гипоксемией с нарушением способности гемоглобина связывать, а также переносить кислород (снижения уровней показателей РСО2, РО2, SAT, О2СТ). У всех исследуемых пациентов по результатам изучения перфузионных показателей, функции эндотелия легочных сосудов и буферных систем организма выявлена и подтверждена роль таких патогенетических механизмов нарушения оксигенации крови: открытие легочных артериовенозных шунтов, возникновения дисфункции эндотелиальных вазо­активных веществ и нарушения кислотно-основного равновесия, которые усиливались с декомпенсацией заболевания.
Выводы. У больных на ЦП возникает синтропический гепатопульмональный синдром (ГПС) с наличием тяжелой нарастающей гипоксемии, предопределенной эндотелиальной дисфункцией, открытием легочных артериовеноз­ных шунтов и нарушением кислотно-основного состояния крови, выраженность которых коррелирует с тяжестью патологического процесса в печени. Поэтому всем пациентам из ЦП необходимо проводить комплексное клинико-лабораторное и инструментальное обследование из обязательным определением вентиляционно-перфузионных показателей с целью раннего выявления ГПС, а в его комплексное лечение включать патогенетически обоснованные лекарственные средства, направленные на притеснение синтеза NO и коррекцию метаболического ацидоза.

Ключевые слова: цирроз печени, гепатопульмональный синдром, гипоксемия, эндотелиальная дисфункция, кислотно-основное равновесие.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

10. Оригінальні дослідження

 

Особливості перебігу вперше діагностованого туберкульозу у ВІЛ-інфікованих залежно від стану імунної системи

Н.А. Марченко

Мета роботи — встановлення особливостей перебігу вперше діагностованого туберкульозу у ВІЛ-ін­­фікованих осіб залежно від ступеня імунодефіциту.
Матеріали та методи. У відкритому проспективному контрольованому дослідженні взяли участь 112 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Із них до 1-ї групи увійшло 35 осіб із помірним імунодефіцитом, у яких кількість CD4+-лімфоцитів становила > 350 клітин/мкл; у 2-гу групу — 44 хворих, в яких кількість CD4+-лімфоцитів сягала < 350 клітин/мкл > 100 клітин/мкл; у 3-тю групу — 33 хворих, в яких кількість CD4+-лімфоцитів становила < 100 клітин/мкл.
Результати та обговорення. У ВІЛ-інфікованих у разі зниження кількості CD4+-лімфоцитів понад 350 клітин/мкл вірогідно збільшується частота поєднання легеневої форми туберкульозу із позалегеневими локалізаціями із залученням у процес плеври (ексудативний плеврит), внутрішньогрудних і периферичних лімфатичних вузлів (38,6 %). При цьому з високою частотою визначають бактеріовиділення за методом мікроскопії мазка мокротиння і посіву — у 70,5 % хворих переважно без рентгенологічних ознак деструкції легеневої тканини (68,2 % випадків). У пацієнтів 3-ї групи з виразним імунодефіцитом вірогідно частіше туберкульозний процес набуває генералізованого характеру з переважанням дисемінованих форм із залученням інших органів. У хворих з новими випадками ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ визначають високу частоту первинної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів І ряду (41,7 %). Резистентність МБТ у переважній кількості випадків визначають за рахунок полі- і монорезистентності, рідше — мультирезистентності, частота якої становить 8,3 %. Резистентність до ізоніазиду мають 31,9 % хворих із новими випадками туберкульозу. Резистентність до рифампіцину виявляють у вірогідно меншої кількості хворих (13,9 %), у тому числі в половині випадків без мультирезистентності.
Висновки. Вперше діагностований туберкульоз легень у ВІЛ-інфікованих осіб набуває атипових виявів у разі зменшення кількості CD4+-лімфоцитів понад 350 клітин/мкл — поєднання легеневої і позалегеневих форм захворювання, невисока частота деструктивних змін у легенях, при цьому визначають високу частоту бактеріовиділення та медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу, що свідчить про важливість обстеження мокротиння методом як мікроскопії мазка, так і культуральним зі швидким визначенням медикаментозної чутливості. У половині випадків резистентність до рифампіцину виявляють без мультирезистентності, що потребує виваженої тактики щодо ведення хворих, у яких резистентність до рифампіцину встановили за допомогою скринінгового молекулярного методу Xpert MBT/Rif.

Ключові слова: ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ, особливості перебігу туберкульозу, частота медикаментозної резистентності МБТ.

 

Особенности течения впервые диагностированного туберкулеза у ВИЧ-инфицированных в зависимости от состояния иммунной системы

Н.А. Марченко

Цель работы — установление особенностей течения впервые диагностированного туберкулеза у ВИЧ-инфицированных лиц в зависимости от степени иммунодефицита.
Материалы и методы. В открытом проспективном контролируемом исследовании приняли участие 112 больных с впервые диагностированным туберкулезом легких, из которых в 1-ю группу вошли 35 человек с умеренным иммунодефицитом, у которых количество CD4+-лимфоцитов составляло > 350 клеток/мкл; во 2-ю — 44 больных, у которых количество CD4+-лимфоцитов составляло < 350 клеток/мкл > 100 клеток/мкл; в 3-ю — 33 больные, у которых количество CD4+-лим­фоцитов составляло < 100 клеток/мкл.
Результаты и обсуждение. У ВИЧ-инфицированных лиц при снижении количества CD4+-лим­фоцитов более 350 клеток/мкл достоверно увеличивается частота сочетания легочной формы туберкулеза с внелегочными локализациями с вовлечением в процесс плевры (экссудативный плеврит), внутригрудных и периферических лимфатических узлов (38,6 % больных), при этом с высокой частотой определяют бактериовыделение методом микроскопии мазка мокроты и посева — у 70,5 % пациентов преимущественно без рентгенологических признаков деструкции легочной ткани (68,2 % случаев). У лиц 3-й группы с выраженным иммунодефицитом достоверно чаще туберкулезный процесс приобретает генерализованный характер с преобладанием диссеминированных форм заболевания и вовлечением других органов. У больных с новыми случаями ко-инфекции туберкулез/ВИЧ определяют высокую частоту первичной резистентности МБТ к противотуберкулезным препаратам I ряда (41,7 %). Резистентность МБТ в подавляющем большинстве случаев определяют за счет поли- и монорезистентности, реже за счет мультирезистентности, частота которой составляет 8,3 %. Резистентность к изониазиду имеют 31,9 % больных с новыми случаями туберкулеза. Резистент­ность к рифампицину отмечают в достоверно меньшего количества больных (13,9 %), в том числе в половине случаев без мультирезистентности.
Выводы. Впервые диагностированный туберкулез у ВИЧ-инфицированных легких приобретает атипичные проявления при снижении количества CD4+-лимфоцитов более 350 клеток/мкл — сочетание легочной и внелегочных форм заболевания, невысокая частота деструктивных изменений в легких, при этом определяют высокую частоту бактериовыделения и медикаментозной резистентности микобактерий туберкулеза, что свидетельствует о важности исследования мокроты методом как микроскопии мазка, так и культуральным с быстрым определением медикаментозной чувствительности. В половине случаев резистентность к рифампицину определяют без мультирезистентности, что требует взвешенной тактики по ведению больных, у которых резистентность к рифампицину определили с помощью скринингового молекулярного метода Xpert MBT/Rif.

Ключевые слова: ко-инфекция туберкулез/ВИЧ, особенности течения туберкулеза, частота лекарственной резистентности МБТ.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

11. епідемічна ситуація

 

Подвійна епідемія туберкульозу і ВІЛ-інфекції/СНІДу і діти, хворі на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ, в Одеській області

Л.Г. Авербух, О.В. Кулініч, Г.В. Корса, О.О. Недужко, К.К. Рогач

Комплексна оцінка основних показників поширеності туберкульозу в Одеській області не дозволяє вважати епідемію стабілізованою, а значний ріст захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД і смертності від неї з високим рівнем інфікованості вагітних і статевого характеру трансмісії, а також збільшення смертності від хвороб, зумовлених ВІЛ, свідчать про те, що ця епідемія набула в області характеру генералізованої. На такому тлі значно зросли захворюваність на поєднану патологію, смертність і летальність хворих на туберкульоз від неї, а також їхня частка серед хворих і померлих. Спостерігалося 36 дітей, хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ. Клініко-рентгенологічні особливості перебігу і результатів хвороби мало відрізнялися від таких у ВІЛ-негативних дітей, хворих на туберкульоз дихальної системи, а приєднання АРТ прискорювало зворотний розвиток туберкульозних змін. Тяжко перебігали і закінчилися летально два випадки занедбаного ВІЛ-асоційованого туберкульозу ЦНС. Впродовж 10 років спостерігалося чотири випадки смерті дітей від туберкульозу, ускладненого ВІЛ, діагноз яким був встановлений лише на розтині. Зниженню гостроти ситуації можуть сприяти посилення цілеспрямованої роз’яснювальної роботи з цієї тематики серед молоді, підвищення культури шлюбно-сексуальних стосунків, планування вагітності, поліпшення взаємоінформування між лікувальними і пологовими установами, а комплексної проблеми подвійної епідемії — повноцінне бюджетне фінансування програмних заходів.

Ключові слова: туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, ко-інфекція, діти.

 

Двойная эпидемия туберкулеза и ВИЧ-инфекции/СПИДа и дети, больные ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ, в Одесской области

Л.Г. Авербух, Е.В. Кулинич, А.В. Корса, А.А. Недужко, К.К. Рогач

Комплексная оценка основных показателей распространенности туберкулеза в Одесской области не позволяет считать эпидемию стабилизированной, а значительный рост заболеваемости ВИЧ-ин­­фекцией/СПИДом и смертности от нее с высоким уровнем инфицированности беременных и полового характера трансмиссии, а также увеличение смертности от болезней, обусловленных ВИЧ, свидетельствуют о том, что эта эпидемия приобрела в области характер генерализованной. На таком фоне значительно выросли заболеваемость сочетанной патологией, смертность и летальность боль­ных тубер­кулезом от нее, а также их доля среди заболевших и умерших. Наблюдалось 36 детей, больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ. Клинико-рентгенологические особенности течения и исходов болезни мало отличались от таковых у ВИЧ-отрицательных детей, больных туберкулезом дыха­тельной системы, а присоединение АРТ ускоряло обратное развитие туберкулезных изменений. Тяжело протекали и закончились летально два случая запущенного ВИЧ-ассоциированного туберкулеза ЦНС. В течение 10 лет было четыре случая смерти детей от туберкулеза, осложненного ВИЧ, диагноз которым был установлен лишь на вскрытии. Снижению остроты ситуации могут способствовать усиление целенаправленной разъяснительной работы по данной тематике среди молодежи, повышение культуры брачно-сексуальных отношений, планирование беременности, улучшение взаи­моинформации между лечебными и родовспомогательными учреждениями, а комплексной проб­лемы двойной эпидемии — полноценное бюджетное финансирование программных мероприятий.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция/СПИД, ко-инфекция, дети.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

12. випадок із практики

 

Рідкісна побічна реакція на левофлоксацин у хворої на мультирезистентний туберкульоз

С.М. Лєпшина, О.В. Сердюк, О.В. Тищенко, Б.А. Півнев

Левофлоксацин є пріоритетним препаратом серед фторхінолонів, застосовуваних для лікування мультирезистентного туберкульозу. Дані літератури підтверджують його високу ефективність, безпечність та доступність. Побічні реакції на левофлоксацин спостерігаються з частотою до 3,3 %, з боку крові — до 0,1 %. У статті наведено випадок тромбоцитопатії на левофлоксацин у хворої на мультирезистентний туберкульоз. Цей стан відкориговано відміною препарату і призначенням преднізолону.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, левофлоксацин, побічна реакція, тромбоцитопатія.

 

Редкая побочная реакция на левофлоксацин у больной мультирезистентным туберкулезом

С.М. Лепшина, О.В. Сердюк, Е.В. Тищенко, Б.А. Пивнев

Левофлоксацин среди фторхинолонов является приоритетным препаратом, применяемым для лечения мультирезистентного туберкулеза. Данные литературы подтверждают его высокую эффективность, безопасность и доступность. Побочные реакции на левофлоксацин встречаются с частотой до 3,3 %, со стороны крови — до 0,1 %. В статье описан случай тромбоцитопатии на левофлоксацин у больной мультирезистентным туберкулезом. Состояние купировано отменой препарата и назначением преднизолона.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, левофлоксацин, побочная реакция, тромбоцитопатия.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

13. рецензії

 

Рецензія на навчальний посібник «Прикладні питання фтизіатрії дитячого та підліткового віку» (За ред. І.Г. Ільницького, О.П. Костик, Л.І. Білозір.— Львів: Галицька видавнича спілка, 2013.— 731 с.)

О.В. Панасюк

У багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, епідеміологічна ситуація з туберкульозу залишається напруженою, про що свідчать зростання основних епідеміологічних показників цієї недуги та труднощі під час її діаг­ностики, лікування і запобігання.
Особливої уваги в структурі різних вікових категорій населення потребують діти і підлітки, в яких спостерігаються значні особливості клінічного перебігу, певні різнобічні зміни імунологічного та метаболічного гомеостазу організму, що пов’язано з дисбалансом анатомо-фізіо­ло­гічних, фізичних, ендокринних та психоемоційних чинників дитячо-підліткового віку.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

14. Офіційна інформація

 

Закон України від 16.10.2012 № 5451-VI «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки»

Загальнодержавна цільова соціальна програмапротидії захворюванню на туберкульозна 2012—2016 роки

ПАСПОРТ Загальнодержавної цільової соціальноїпрограми протидії захворюваннюна туберкульоз на 2012—2016 роки

ЗАВДАННЯ з виконання Загальнодержавної цільовоїна туберкульоз

І ЗАХОДИ соціальної програми протидії захворюваннюна 2012—2016 роки

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ виконання Загальнодержавної цільовоїсоціальної програми протидії захворюваннюна туберкульоз на 2012—2016 роки

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

15. Постаті

 

Воспоминания об учителе К 90-летию со дня рождения профессора Б.А. Березовского

Б.М. Пухлик, Ю.М. Мостовой, С.В. Зайков

В 2013 году исполняется 90 лет со дня рождения профессора Бориса Абрамовича Бере­зовского. Если подойти формально, то он — человек, создавший кафедру фтизиатрии в Вин­ницком медицинском институте им. Н.И. Пиро­гова (теперь — Национальный медицинский университет), подготовивший группу ученых и преподавателей, выучивший тысячи студентов, активно участвовавший в последипломной под­готовке врачей и многое другое. Только за это достоин доброго слова, долгой и доброй памяти о нем. Но мы — его ученики, конечно же, более других обязаны ему тем, кто мы есть, и помним его как живого и неповторимого человека.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»