Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(12) // 2013

 

Обкладинка

 

1. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Досягнення та перспективи розвитку фтизіатрії

В.Ф. Москаленко, В.І. Петренко, Г.В. Радиш

У статті висвітлено основні епідеміологічні дані щодо туберкульозу станом на кінець 2012 року, а також сучасні методи діагностики, лікування, профілактики та їх перспективні розробки.

Ключові слова: Туберкульоз, діагностика, нові препарати, нові вакцини.

 

Достижения и перспективы развития фтизиатрии

В.Ф. Москаленко, В.И. Петренко, А.В. Радыш

В статье освещены основные эпидемиологические данные относительно туберкулеза состоянием на конец 2012 года, а также современные методы диагностики, лечения, профилактики и их перспективные разработки.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

2. ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

 

Аналіз індикаторів раннього попередження формування резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів в Україні

Н.М. Нізова, М.Г. Люльчук, Ю.В. Кобища, К.В. Воронова

Мета роботи — оцінити ефективність системи надання антиретровірусної терапії (АРТ) в Україні шляхом аналізу індикаторів раннього попередження (РПІ) формування резистентності ВІЛ до антиретровірусних препаратів.
Матеріали та методи. Зібрано та проаналізовано дані про РПІ — чинники немедичної природи, які можуть свідчити про ризик формування резистентності ВІЛ до антирет ровірусних препаратів та дадуть змогу оцінити, наскільки наявні програми надання АРТ сприяють оптимізації запобігання резистентності ВІЛ у країні.
Результати та обговорення. Виявлено, що на ефективність АРТ впливає державна політика щодо своєчасного та в повному обсязі забезпечення хворих антиретровірусними препаратами. Визначено, що робота в напрямі формування у пацієнтів прихильності до лікування потребує посилення в більшості регіонів України.
Висновки. Встановлено, що в Україні система надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам потребує вдосконалення, оскільки лише у двох (33,3 %) із шести закладів досягнуто рекомендованих результатів щодо більшості цільових показників РПІ.

Ключові слова: ВІЛ, АРТ, антиретровірусні препарати, індикатори раннього попередження резистентності ВІЛ та їхній цільовий показник, прихильність пацієнта до АРТ.

 

Анализ индикаторов раннего предупреждения формирования резистентности ВИЧ к антиретровирусным препаратам в Украине

Н.Н. Низова, М.Г. Люльчук, Ю.В. Кобыща, К.В. Воронова

Цель работы — оценить эффективность системы предоставления антиретровирусной терапии (АРТ) в Украине путем анализа индикаторов раннего предупреждения (РПИ) формирования резистентности ВИЧ к антиретровирусным препаратам.
Материалы и методы. Собраны и проанализированы данные по РПИ — факторам немедицинской природы, свидетельствующим о риске формирования резистентности ВИЧ к антиретровирусным препаратам и позволяющим оценить, насколько существующие программы предоставления АРТ способствуют оптимизации предупреждения резистентности ВИЧ в стране.
Результаты и обсуждение. Выявлено влияние на эффективность АРТ государственной политики в отношении своевременного обеспечения пациентов антиретровирусными препаратами.
Определена необходимость в усилении работы по формированию у пациентов приверженности к АРТ в большинстве регионов Украины.
Выводы. Установлено, что в Украине система предоставления медицинской помощи ВИЧ-инфицированным пациентам требует усовершенствования, поскольку только в двух (33,3 %) из шести учреждений достигнуты рекомендованные значения по большинству исследуемых целевых
показателей РПИ.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

3. ПРОБЛЕМИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

 

Дискусія на тему: «Висвітлення проблем туберкульозу в медичній освіті»

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

4. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вплив індуктора інтерферону на динаміку закриття порожнин розпаду у хворих з інфільтративним вперше діагностованим туберкульозом легень

Ю.А. Варченко

Аналіз динаміки закриття порожнин розпаду у хворих з інфільтративним вперше діагностованим туберкульозом легень під впливом індуктора інтерферону, наведений у попередніх роботах, потребував уточнення.
Мета дослідження — уточнення впливу індуктора інтерферону на динаміку закриття порожнин розпаду у хворих на інфільтративний вперше діагностований туберкульоз легень.
Матеріали та методи. Проаналізовано динаміку закриття порожнин розпаду у 33 пацієнтів із інфільтративним вперше діагностованим туберкульозом легень. Основна група пацієнтів з інфільтративним вперше діагностованим туберкульозом, що отримувала індуктор інтерферону кагоцел, складалася із 16 осіб. До групи увійшов пацієнт, який припинив лікування на 3-му місяці, але двомісячна динаміка простежувалася. Контрольна група пацієнтів, яких лікували за стандартним режимом протитуберкульозної терапії, складалася із 17 осіб.
Результати та обговорення. Прийом кагоцелу на 1-му місяці терапії хворих на інфільтративний вперше діагностований туберкульоз легень прискорює динаміку закриття порожнин розпаду після 2 міс лікування за умови, що не було стійкості до протитуберкульозних препаратів. У подальшому без прийому кагоцелу динаміка закриття порожнин розпаду не відрізнялася від показників контрольної групи.
Висновок. Прийом кагоцелу на 1-му місяці лікування вірогідно прискорює динаміку закриття порожнин розпаду після 2 міс лікування хворих із інфільтративним вперше діагностованим туберкульозом легень.

Ключові слова: Туберкульоз, індуктор інтерферону, закриття порожнин розпаду.

 

Влияние индуктора интерферона на динамику закрытия полостей распада у больных с инфильтративным впервые диагностированным туберкулезом легких

Ю.А. Варченко

Анализ динамики закрытия полостей распада у больных с инфильтративным впервые диагностированным туберкулезом легких под влиянием индуктора интерферона, приведенных в предыдущей работе, требовал уточнения.
Цель исследования — уточнение влияния индуктора интерферона на динамику закрытия полостей распада у больных с инфильтративным впервые диагностированным туберкулезом легких.
Материалы и методы. Проанализирована динамика закрытия полостей распада у 33 пациентов с инфильтративным впервые диагностированным туберкулезом легких. Основная группа пациентов, которая получала индуктор интерферона кагоцел, состояла из 16 лиц. В группу включен и пациент, который прервал лечение на 3-м месяце, но двухмесячная динамика наблюдалась. Контрольная группа пациентов, которых лечили по стандартному режиму противотуберкулезной терапии, состояла из 17 человек.
Результаты и обсуждение. Прием кагоцела на 1-м месяце лечения у больных с инфильтративным впервые диагностированным туберкулезом легких ускоряет динамику закрытия полостей распада после 2 мес терапии при условии отсутствия устойчивости к противотуберкулезным препара-
там. В дальнейшем без приема кагоцела динамика закрытия полостей распада не отличается от показателей контрольной группы.
Выводы. Прием кагоцела на 1-м месяце лечения достоверно ускоряет динамику закрытия полостей распада после 2 мес терапии у больных с впервые диагностированным инфильтративным туберкулезом легких.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

5. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Особливості синтезу і метаболізму оксиду азоту у хворих з рецидивом та вперше діагностованим туберкульозом легень під час інтенсивної фази лікування

М.М. Кужко, О.С. Шевченко, Д.О. Бутов, Т.В. Сенчева, І.М. Калмикова

Мета дослідження — вивчення особливостей синтезу і метаболізму оксиду азоту (NO) у хворих з рецидивом та вперше діагностованим туберкульозом легень під час інтенсивної фази лікування.
Матеріали та методи. Проведено дослідження стану NO у 280 людей. Серед них було 100 хворих з рецидивом, 150 з уперше діагностованим туберкульозом легень і 30 відносно здорових донорів. Усіх хворих було розподілено на дві підгрупи: з деструкцією та без. Стан NO оцінювали за рахунок індуцибельної синтази NO (iNOS), нітритів та нітратів до початку госпіталізації хворих та через 2 міс після початку лікування.
Результати та обговорення. У хворих на туберкульоз легень вміст NO був вірогідно більший, ніж у відносно здорових донорів. Спостерігалася вірогідна різниця його показників до початку лікування між хворими з рецидивом та вперше діагностованим туберкульозом легень, де показники як синтезу, так і метаболізму були вищими у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. У хворих з деструкцією відносна концентрація NO була вірогідно меншою, ніж у пацієнтів без деструкції. Наприкінці 2 міс лікування у хворих на туберкульоз легень спостерігалося вірогідне зниження вмісту NO порівняно з показниками на момент госпіталізації. Після 2 міс терапії спостерігалося виразніше вірогідне зниження вмісту NO у хворих на вперше діагностований туберкульоз.
Висновки. У хворих на туберкульоз легень спостерігається вірогідне підвищення показників NO порівняно з показниками здорових донорів. У хворих з рецидивом туберкульозу легень до початку лікування вони вірогідно нижчі, ніж у пацієнтів з вперше діагностованим. Після 2 міс антимікобактеріальної терапії вони вірогідно знижуються у хворих на туберкульоз легень. Спостерігається вірогідна різниця цих показників у хворих з деструктивним та недеструктивним туберкульозом легень.

Ключові слова: Туберкульоз, рецидив туберкульозу легень, вперше діагностований туберкульоз легень, оксид азоту, нітрити, нітрати, індуцибельна синтаза оксиду азоту.

 

Особенности синтеза и метаболизма оксида азота у больных с рецидивом и впервые диагностированным туберкулезом легких во время интенсивной фазы лечения

М.М. Кужко, О.С. Шевченко, Д.А. Бутов, Т.В. Сенчева, И.Н. Калмыкова

Цель исследования — изучение особенностей синтеза и метаболизма оксида азота (NO) у больных с рецидивом и впервые диагностированным туберкулезом легких во время интенсивной фазы лечения.
Материалы и методы. Исследовали состояние NO у 280 человек. Среди них были 100 больных с рецидивом, 150 с впервые диагностированным туберкулезом легких и 30 относительно здоровых доноров. Все больные были разделены на две подгруппы: с деструкцией и без. Состояние NO оценивали по индуцибельной синтазе NO, нитритам и нитратам до начала госпитализации больных и через 2 мес после начала лечения.
Результаты и обсуждение. У больных туберкулезом легких содержание NO было достоверно большим, чем у относительно здоровых доноров. До начала лечения наблюдается достоверная разница между больными с рецидивом и впервые диагностированным туберкулезом легких, где показатели как синтеза, так и метаболизма NO были выше у больных с впервые диагностируемым туберкулезом легких, чем с его рецидивом. У больных с деструкцией относительная концентрация NO была достоверно
меньше, чем у пациентов без деструкции. После 2 мес терапии у больных туберкулезом легких наблюдалось достоверное снижение уровня NO в сравнении с показателями при госпитализации. При сравнении его показателей у больных с рецидивом и впервые диагностируемым туберкулезом легких после 2 мес терапии наблюдалось более выраженное достоверное снижение уровня NO у больных с впервые выявленным туберкулезом легких, чем с рецидивом.
Выводы. У больных туберкулезом легких наблюдается достоверное повышение показателей NO, чем у относительно здоровых доноров. У больных с рецидивом до начала лечения отмечаются досто-
верно ниже показатели NO, чем у пациентов с впервые выявленным туберкулезом легких. После 2 мес антимикобактериальной терапии выявляли достоверное снижение их у больных туберкулезом
легких. Отмечается достоверная разница между больными с деструктивным и недеструктивным туберкулезом легких.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

6. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Відмінності в причинах виникнення бактеріонегативних та бактеріопозитивних рецидивів туберкульозу легень

О.Ю. Гриб

Мета роботи — аналіз причин виникнення рецидивів туберкульозу (РТБ) легень з бактеріовиділенням та без нього.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження у 156 хворих з РТБ легень, що лікувалися в Луганському обласному протитуберкульозному диспансері в період від 2008 до 2012 р. Хворих було розподілено на дві групи. Застосовано методи якісного та кількісного аналізу.
Результати та обговорення. Половина хворих з РТБ легень із бактеріовиділенням мала супутні захворювання на відміну від бактеріонегативних випадків. Крім того, у хворих з РТБ МБТ+ значно гірші якість спостереження в категорії 5.1, регулярність лікування з приводу первинного випадку та регулярність і якість хіміопрофілактики.
Висновки. Для запобігання розвитку бактеріопозитивних РТБ легень належить посилити спостереження за хворими з категорії 5.1.

Ключові слова: Туберкульоз, рецидиви, причини виникнення.

 

Отличия в причинах возникновения бактерионегативных и бактериопозитивных рецидивов туберкулеза легких

Е.Ю. Гриб

Цель работы — анализ причин возникновения рецидивов туберкулеза (РТБ) легких с бактериовыделением и без него.
Материалы и методы. Ретроспективный анализ анамнестических данных больных с РТБ легких, лечившихся в Луганском областном противотуберкулезном диспансере с 2008 по 2012 г.
Результаты и обсуждение. Установлено, что у больных с рецидивом туберкулеза легких без бактериовыделения качество наблюдения в категории 5.1 значительно лучше, чем у больных с бактериовыделением. Кроме того, больные с МБТ принимали противотуберкулезные препараты во время первичного случая регулярно, в отличие от больных с РТБ легких с бактериовыделением.
Выводы. Таким образом, для предотвращения развития бактериопозитивных рецидивов необходимо усилить наблюдение за больными категории 5.1, разработав соответствующие мероприятия.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

7. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Експериментальна модель ініційованого SiO2 гранулематозного запалення у легенях щурів

М.Г. Бойко, Д.М. Бойко, Д.Є. Ніколенко

Мета роботи – проаналізувати спосіб експериментального моделювання гранулематозного запалення у щурів шляхом трансторакального введення суспензії часточок SiO2.
Матеріали та методи. У дослідження введено 18 статевозрілих щурів лінії Вістар з масою 255,8 г (224,6—283,4 г) та віком 7,1 міс (6,5—7,5 міс). Їм одноразово трансторакально вводили суспензію часточок SiO2. Загальна тривалість експерименту становила 8 тиж.
Результати та обговорення. У 10 із 12 щурів, у яких спричинювали гранулематозне запалення у легенях шляхом трансторакального введення суспензії часточок SiO2 і яких не лікували, виявлено характерні морфологічні ознаки гранулематозного запалення.
Висновки. Комплексна оцінка морфологічних змін легень щурів із експериментальним моделюванням гранулематозного запалення вказує на високий рівень відтворюваності згаданої патології у тварин експериментальних груп.

Ключові слова: Гранулематозне запалення, SiO2, щури.

 

Экспериментальная модель индуцированного SiO2 гранулематозного воспаления в легких крыс

Н.Г. Бойко, Д.Н. Бойко, Д.Е. Николенко

Цель работы — проанализировать способ экспериментального моделирования гранулематозного воспаления у крыс путем трансторакального введения суспензии частиц SiO2.
Материалы и методы. В исследование включено 18 половозрелых крыс линии Вистар с массой 255,8 г (224,6—283,4 г) и возрастом 7,1 мес (6,5—7,5 мес). Им однократно трансторакально вводили суспензию частиц SiO2. Длительность эксперимента составила 8 нед.
Результаты и обсуждение. У 10 из 12 крыс, у которых вызвали гранулематозное воспаление в легких путем трансторакального введения суспензии частиц SiO2 и которые не получали лечения, выявлены характерные морфологические признаки гранулематозного воспаления.
Выводы. Комплексная оценка морфологических изменений в легких крыс с экспериментальным моделированием гранулематозного воспаления указывает на высокий уровень воспроизводимости запланированной патологии у животных экспериментальных групп.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

8. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Особливості цитокінового профілю бронхоальвеолярного змиву щурів із модельованим гепатопульмональним синдромом

І.Я. Криницька

Мета роботи — дослідити вміст про- та протизапальних інтерлейкінів у бронхоальвеолярному змиві щурів та обґрунтувати їхню роль у патогенезі гепатопульмонального синдрому.
Матеріали та методи. Досліди проводили на 60 нелінійних білих щурах-самцях із модельованим гепатопульмональним синдромом.
Результати та обговорення. Досліджено вплив двох експериментальних моделей гепатопульмонального синдрому на цитокіновий профіль бронхоальвеолярного змиву у щурів. Встановлено, що у щурів обох експериментальних груп спостерігається вірогідне збільшення вмісту прозапальних цитокінів (IL-1β, IL-6, IL-8) на тлі зниження концентрації протизапальних (IL-10).
Висновки. У щурів з експериментальним гепатопульмональним синдромом спостерігається різноспрямована реакція про- і протизапальних цитокінів, що може відігравати важливу роль в ініціації гепатопульмонального синдрому внаслідок нагромадження та активізації альвеолярних макрофагів і запуску метаболічних каскадних реакцій. Серед досліджуваних прозапальних цитокінів бронхоальвеолярного змиву найвиразніших змін зазнав IL-8.

Ключові слова: Цитокіни, гепатопульмональний синдром, патогенез.

 

Особенности цитокинового профиля бронхоальвеолярного смыва крыс с моделируемым гепатопульмональным синдромом

И.Я. Криницкая

Цель работы — исследовать содержание про- и противовоспалительных интерлейкинов в бронхоальвеолярном смыве крыс и обосновать их роль в патогенезе гепатопульмонального синдрома.
Материалы и методы. Опыты проводили на 60 беспородных крысах-самцах с моделируемым гепатопульмональным синдромом.
Результаты и обсуждение. Исследовано влияние двух экспериментальных моделей гепатопульмонального синдрома на цитокиновый профиль бронхоальвеолярного смыва крыс. Установлено, что у крыс обеих экспериментальных групп наблюдается достоверное увеличение содержания провоспалительных цитокинов (IL-1β, IL-6, IL-8) на фоне снижения содержания противовоспалительных (IL-10).
Выводы. У крыс с экспериментальным гепатопульмональным синдромом наблюдается разнонаправленная реакция про- и противовоспалительных цитокинов, что может играть важную роль в инициации гепатопульмонального синдрома вследствие накопления и активизации альвеолярных макрофагов, а также запуска метаболических каскадных реакций. Среди исследуемых прово спалительных цитокинов бронхоальвеолярного смыва наиболее выражены изменения претерпел IL-8.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

9. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Гематологічні та біохімічні розлади у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ з різним станом імунітету

О.В. Корж, О.А. Трунова, В.В. Мозговий, О.В. Павєнко, Н.С. Чурсіна, І.П. Узун

Мета роботи — оцінити гематологічні та біохімічні розлади у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ залежно від ступеня імуносупресії.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 105 медичних карток стаціонарних ВІЛ-по зитивних хворих на туберкульоз легень. Пацієнтів розподілили на дві групи: перша — 58 осіб із кількістю СD4-лімфоцитів до 200 кл/мкл; друга — 47 осіб із рівнем CD4 понад 200 кл/мкл. Усі пацієнти отримували протитуберкульозне лікування в інтенсивну фазу із застосуванням п’яти препаратів, антиретровірусну терапію не призначали. Вивчали дані загального аналізу крові, вміст у крові загального білка, сечовини, креатиніну, білірубіну, глюкози, результати тимолової проби, активність аланінаміно-трансферази та аспартатамінотрансферази.
Результати та обговорення. Встановлено, що у 50 % пацієнтів 1-ї групи спостерігалася анемія, причому тяжка, з рівнем гемоглобіну до 100 г/л–1 — у 14 (24,1 %) хворих. У 2-й групі анемію зареєстровано у 16 (34,0 %) хворих, у тому числі тяжку — у 3 (6,4 %), тобто у 3,7 разу рідше (p < 0,05). У 1-й групі до закінчення стаціонарного етапу лікування померли 9 хворих (15,5 %), анемію виявлено у 8 (88,9 %) з них, у 2-й групі помер один хворий (2,1 %), у якого вміст гемоглобіну був нормальним. У крові хворих 1-ї групи кількість лімфоцитів була вірогідно нижчою, виявляли позитивні кореляційні зв’язки між рівнем CD4-лімфоцитів та загальною кількістю лімфоцитів, спостерігалося збільшення вмісту сечовини і креатиніну, активізація сироваткових трансаміназ. Показники тимолової проби були підвищеними
практично в усіх пацієнтів 1-ї та 2-ї груп: 52 (89,7 %) та 43 (91,5 %) відповідно.
Висновки. Гематологічні та біохімічні порушення у хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ виникають за зменшення кількості CD4-лімфоцитів до 200 кл/мкл і нижче. Поєднання низького рівня CD4-клітин та анемії є несприятливим прогностичним чинником, зменшення кількості лімфоцитів понад 1000 кл/мкл вказує на розвиток імуносупресії і може бути орієнтирним до отримання результатів імунологічного дослідження. У разі зменшення кількості CD4-лімфоцитів понад 200 кл/мкл виникають тяжкі порушення функціонального стану організму, що виявляється підвищенням рівнів сечовини й креатиніну, активізацією внутрішньоклітинних трансаміназ. Зростання показників тимолової проби є характерною ознакою ВІЛ-інфікування навіть без симптомів ураження печінки.

Ключові слова: Гематологічні, біохімічні розлади, ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ.

 

Гематологические и биохимические расстройства у больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ с различным состоянием иммунитета

Е.В. Корж, О.А. Трунова, В.В. Мозговой, О.В. Павенко, Н.С. Чурсина, И.П. Узун

Цель работы — оценить гематологические и биохимические расстройства у больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ в зависимости от степени иммуносупрессии.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 105 медицинских карт стационарных ВИЧ-положительных больных c туберкулезом легких. Их распределили на две группы: первая — 58 лиц с количеством СD4-лимфоцитов менее 200 кл/мкл, вторая — 47 лиц с уровнем CD4 более 200 кл/мкл. Все пациенты получали противотуберкулезное лечение в интенсивную фазу с применением пяти препаратов, антиретровирусную терапию не назначали. Изучали данные общего анализа крови, содержание в крови общего белка, мочевины, креатинина, билирубина, глюкозы, результаты тимоловой пробы, активность аланинаминотрансферазы и аспартатаминотрансферазы.
Результаты и обсуждение. Установлено, что анемия развивалась у 50 % пациентов 1-й группы, причем тяжелая, с уровнем гемоглобина менее 100 г/л–1 — у 14 (24,1 %) больных. Во 2-й группе анемию зарегистрировали в 16 (34,0 %) случаях, в том числе тяжелую — в 3 (6,4 %), то есть в 3,7 раза реже (p < 0,05). В 1-й группе до окончания стационарного этапа лечения умерли 9 больных (15,5 %), при этом анемия выявлена у 8 (88,9 %). Во 2-й группе умер один больной (2,1 %), у которого было нормальное содержание гемоглобина. В крови пациентов 1-й группы количество лимфоцитов было достоверно ниже, выявлены положительные корреляционные связи между уровнем CD4-лимфоцитов и общим количеством лимфоцитов, увеличение содержания мочевины и креатинина, активизация сывороточных трансаминаз. Показатели тимоловой пробы были повышенными практически
у всех пациентов 1-й и 2-й групп: 52 (89,7 %) и 43 (91,5 %) соответственно.
Выводы. Гематологические и биохимические нарушения у больных ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ возникают при уменьшении количества CD4-лимфоцитов до 200 кл/мкл и ниже. Сочетание низкого уровня CD4-клеток и анемии является неблагоприятным прогностическим фактором,
уменьшение количества лимфоцитов менее 1000 кл/мкл указывает на развитие иммуносупрессии и может быть ориентиром до получения результатов иммунологического исследования. При падении
количества CD4-лимфоцитов менее 200 кл/мкл возникают тяжелые нарушения функционального состояния организма, что проявляется повышением уровней мочевины и креатинина, активизацией
внутриклеточных трансаминаз. Рост показателей тимоловой пробы является характерной чертой ВИЧ-инфицирования даже без признаков поражения печени.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

10. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Деякі маркери ендогенної інтоксикації при негоспітальній пнeвмонії: значення для клінічного застосування

Н.А. Бількевич

Мета роботи — дослідити лабораторні показники токсемії й ендотоксикозу у хворих з різним перебігом негоспітальної пневмонії для оцінки їхнього діагностичного значення та розробки об’єктивних критеріїв тяжкості патологічного процесу.
Матеріали та методи. Обстежено 175 стаціонарних хворих з негоспітальною пневмонією (НП) І—ІІІ клінічних груп. Показники ендогенної інтоксикації (ЕІ) досліджували у групах пацієнтів, розподілених згідно з клінічними групами НП, що відповідало тяжкості хвороби, а також у підгрупах пацієнтів ІІІ групи з неускладненим та ускладненим перебігом НП. Контрольну групу склали 63 здорові особи.
Вивчали вміст у сироватці крові хворих молекул середньої маси (МСМ254 та МСМ280), лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ), токсичність сироватки крові (ТК) за сім’яним тестом, антитоксичну резистентність еритроцитів та лейкоцитів (відповідно АРЕ та АРЛ) і сумарну токсичність крові й інтерстиціальної рідини (СТКІР).
Результати та обговорення. Виразність змін показників, що відображали нагромадження в крові пацієнтів токсичних речовин (токсемію), а саме ТК, МСМ254, прямо пропорційно залежала від тяжкості НП. При цьому різниця абсолютних значень ТК була вірогідною у всіх трьох групах (р < 0,01—0,001), тоді як зростання МСМ254 було пропорційним до тяжкості пневмонії лише у хворих І та ІІ груп (р < 0,01—0,001).
В осіб ІІІ групи, що відповідає тяжкому перебігу НП, не спостерігалося істотного збільшення показника порівняно з ІІ групою (р > 0,05), проте зростав вміст у сироватці крові МСМ280 (р < 0,02), який у І та ІІ групах хворих не відрізнявся від норми. Співвідношення СТКІР/ТК в І та ІІ групах  пацієнтів вказувало на незначне нагромадження токсинів у інтерстиціальній рідині (відповідно 1,13 та 1,39), тоді як за тяжкого перебігу НП (ІІІ група) становило 1,68, що вказує на значну виразність ендотоксикозу.
Пропорційно до тяжкості НП зменшувалися АРЕ й АРЛ, різниця абсолютних значень вірогідна у групах обстежених (р < 0,01—0,001).
Ускладнення НП супроводжувалися виразнішими змінами показників ЕІ, ніж у ІІІ групі, де ускладнень не було. У пацієнтів із плевритом при цьому в основному наростала токсемія, про що свідчить збільшення МСМ280 (р < 0,01), з легеневою деструкцією – ТК (р < 0,01). За легеневої деструкції й інфекційно токсичного шоку на тлі високого рівня токсемії наростав ендотоксикоз, на що вказували вірогідно менші значення АРЕ й АРЛ (р < 0,01).
Висновки. Ступінь ЕІ та співвідношення її складових залежать від тяжкості НП і ускладнень. За тяжкого й ускладненого перебігу захворювання переважає ендотоксикоз, який може бути об’єктивно оцінений шляхом дослідження концентрації МСМ280 сироватки крові, антитоксичної резистентності еритроцитів та лейкоцитів, сумарної токсичності крові й інтерстиціальної рідини.

Ключові слова: Ендогенна інтоксикація, негоспітальна пневмонія, токсемія, ендотоксикоз, діагностика.

 

Некоторые маркеры эндогенной интоксикации при внегоспитальной пневмонии: значение для клинического использования

Н.А. Билькевич

Цель работы — исследовать лабораторные показатели токсемии и эндотоксикоза у больных с разным течением внегоспитальной пневмонии в целях оценки их диагностического значения и разработки объективных критериев тяжести патологического процесса.
Материалы и методы. Обследовано 175 стационарных больных внегоспитальной пневмонией (ВП) I—III клинических групп. Исследования показателей эндогенной интоксикации (ЭИ) проводили в группах пациентов, распределенных согласно клиническим группам ВП, что отвечало тяжести заболевания, а также в подгруппах пациентов ІІІ группы с неосложненным и осложненным течением ВП. Контрольную группу составили 63 здоровых лица. Изучали содержание в сыворотке крови больных молекул средней массы (МСМ254 и МСМ280), лейкоцитарный индекс интоксикации (ЛИИ),
токсичность сыворотки крови (ТК) за семенным тестом, антитоксическую резистентность эритроцитов и лейкоцитов (соответственно АРЭ и АРЛ) и суммарную токсичность крови и интерстициальной жидкости (СТКИЖ).
Результаты и обсуждение. Выраженность изменений показателей, которые отображали накопление в крови пациентов токсичных веществ (токсемию), а именно ТК, МСМ254, прямо пропорционально зависела от тяжести ВП. При этом разница абсолютных значений ТК была достоверной во всех группах (р < 0,01—0,001), тогда как рост МСМ254 был пропорциональным тяжести пневмонии лишь у больных I и II групп (р < 0,01—0,001). У пациентов ІІІ группы, то есть с тяжелым течением ВП, не наблюдалось существенного увеличения показателя по сравнению со ІІ (р > 0,05), однако отмечался рост содержания в сыворотке крови МСМ280 (р < 0,02), которое в I и ІІ группах больных не отличалось от нормы. Соотношение СТКИЖ/ТК в I и ІІ группах указывало на незначительное накопление токсинов в интерстициальной жидкости (соответственно 1,13 и 1,39), тогда как при тяжелом течении ВП (ІІІ группа) составляло 1,68, что указывает на значительную выраженность эндотоксикоза. Пропорционально тяжести ВП уменьшались АРЭ и АРЛ, разница абсолютных значений достоверна в группах обследованных (р < 0,01—0,001).
Осложнения ВП сопровождались более выраженными изменениями показателей ЭИ, чем больных ІІІ группы, у которых осложнений не было. У пациентов с плевритом при этом в основном нарастала токсемия, о чем свидетельствует увеличение МСМ280 (р < 0,01), с легочной деструкцией —
ТК (р < 0,01). При легочной деструкции и инфекционно-токсическом шоке на фоне высокого уровня токсемии нарастал эндотоксикоз, на что указывали достоверно меньшие значения АРЭ и АРЛ (р < 0,01).
Выводы. Степень ЭИ и соотношение ее составляющих зависят от тяжести ВП и наличия осложнений. При тяжелом и осложненном течении заболевания преобладающее значение приобретает эндотоксикоз, который может быть объективно оценен путем исследования концентрации МСМ280 в сыворотке крови, антитоксической резистентности эритроцитов и лейкоцитов, суммарной токсичности крови и интерстициальной жидкости.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

11. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Діагностика та лікування деструктивного туберкульозу легень, ускладненого ендобронхіальною патологією

Е.П. Шимко, В.В. Скрип, В.В. Мойсюк, Й.Ф. Сарваш

Мета роботи — порівняльне вивчення особливостей симптоматики, клініки та перебігу процесів у хворих на деструктивний туберкульоз легень залежно від характеру патологічних змін у бронхах, тривалості перебігу та результатів їх лікування.
Матеріали та методи. Обстежено 210 дорослих хворих із деструктивними змінами в легенях, яких було розподілено на дві групи. Першу групу склали 136 (65,0 %) хворих з уперше діагностованим туберкульозом легень різних клінічних форм. До складу другої увійшли 74 (35,0 %) хворі з повторними та хронічними процесами. Тривалість хвороби у першій групі становила від 3 до 8 міс, у другій – від 2 до 6 років. Комплексне клініко-рентгенологічне, функціональне, бактеріологічне та бронхологічне обстеження у цих хворих дало змогу встановити низку закономірностей, які визначають у подальшому лікарську тактику.
Результати та обговорення. Частота хворих із інфільтративними формами ендобронхіту серед пацієнтів другої групи була на 24,1 % вірогідно вищою, ніж у хворих першої. Ці морфологічні зміни призводили до утворення грубих фіброзних рубцевих посттуберкульозних утворень у 18,0 % хворих другої групи та 1,4 % першої. Необоротні зміни у вигляді стенозування бронхів спостерігали у 41,8 % хворих другої групи і зовсім не виявляли у хворих із заново виявленою хворобою. Лікувальні заходи ґрунтувалися на підставі оцінки загальноклінічної картини та динаміки локальних змін у бронхах.
Висновки. Встановлено, що характер морфологічних змін у бронхах хворих на деструктивний туберкульоз легень значною мірою залежить від тривалості та давності хвороби. Запропоновано методику місцевої санації ендобронхітів з урахуванням періоду виникнення, швидкості зворотного розвитку їх під впливом комплексної терапії.

Ключові слова: Туберкульоз легень, ураження бронхів, лікування.

 

Диагностика и лечение деструктивного туберкулеза легких, осложненного эндобронхиальной патологией

Э.П. Шимко, В.В. Скрип, В.В. Мойсюк, И.Ф. Сарваш

Цель работы — сравнительное изучение особенностей симптоматики, клиники и течения процессов у больных деструктивным туберкулезом легких в зависимости от характера патологических изменений в бронхах, длительности их и результатов лечения.
Материалы и методы. Обследовано 210 взрослых больных с деструктивными изменениями в легких, которые были распределены на две группы. Первую группу составляли 136 (65,0 %) больных с впервые диагностированным туберкулезом легких различных клинических форм. В состав второй вошли 74 (35,0 %) больных с повторными и хроническими процессами. Длительность болезни у пациентов первой группы составляла от 3 до 8 мес, второй — от 2 до 6 лет. Комплексное клинико-рентгенологическое, функциональное и бронхологическое исследования позволили установить ряд закономерностей, которые определяют в лечебную тактику.
Результаты и обсуждение. Частота инфильтративных форм эндобронхитов у больных второй группы статистически достоверно на 24,1 % была выше, чем у пациентов первой. Эти морфологические изменения вели к образованию грубых фиброзно-рубцовых посттуберкулезных образований у 18,0 % больных второй группы и 1,4 % первой. Необратимые изменения в виде стенозирования бронхов наблюдали в 41,8 % больных второй группы и вовсе не проявлялись у больных с заново обнаруженной болезнью. Лечебные мероприятия основывались на оценке общей клинической картины заболеваний и наличии локальных изменений в бронхах.
Выводы. Установлено, что характер морфологических изменений в бронхах  у больных деструктивным туберкулезом легких в большей степени зависит от длительности и давности возникновения болезни. Предложена методика местной санации эндобронхитов с учетом периода их возникновения, динамики обратного развития под влиянием комплексной терапии.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

12. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Туберкульоз легень у поєднанні з вегетосудинною дистонією

С.І. Корнага

Мета роботи — вивчити частоту, клінічні вияви та ефективність лікування хворих на туберкульоз легень у поєднанні з вегетосудинною дистонією за матеріалами обласного протитуберкульозного диспансеру.
Матеріали та методи. За даними 6696 медичних карт хворих на туберкульоз легень за 2002—2011 рр. проаналізовано частоту вегетосудинної дистонії, у тому числі за останнє п’ятиріччя (2007—2011 рр.) — у 3243 хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, і наслідки лікування.
Результати та обговорення. Супутня патологія, зокрема з боку серцево-судинної системи, у хворих на туберкульоз легень за останні роки почастішала: у 2002—2006 рр. ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу і вегетосудинну дистонію констатовано у 11,2 %, у 2007—2011 рр. — у 14,1 % (р < 0,05), вегетосудинну дистонію — відповідно у 0,9 і 1,8 % (р < 0,05). Побічні вияви під час лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з вегетосудинною дистонією спостерігалися у 58,2 %, припинення бактеріовиділення — у 88,1 %, загоєння порожнин розпаду — у 57,1 % пацієнтів, що вірогідно нижче, ніж під час терапії хворих на туберкульоз без супутньої вегетосудинної дистонії.
Висновки. Вегетосудинна дистонія спостерігалася у 2 % хворих на вперше діагностований туберкульоз легень і переважно (у 73,8 %) виявлялася суб’єктивними симптомами з боку серцево-судинної системи, передусім за кардіальним типом реакції. Побічні реакції в разі антимікобактеріальної терапії у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з вегетосудинною дистонією спостерігалися значно частіше, а ефективність лікування була нижчою, ніж у пацієнтів без цієї супутньої патології.

Ключові слова: Туберкульоз легень, вегетосудинна дистонія.

 

Туберкулез легких в сочетании с вегетососудистой дистонией

С.И. Корнага

Цель работы — изучить частоту, клинические проявления, эффективность лечения больных туберкулезом легких в сочетании с вегетососудистой дистонией по материалам областного противотуберкулезного диспансера.
Материалы и методы. Проанализированы частота вегетососудистой дистонии (по данным 6696 медицинских карт больных туберкулезом легких) за 2002—2011 гг., в том числе за последнее пятилетие (2007—2011 гг.), — у 3243 больных с впервые диагностированным туберкулезом легких, и результаты лечения.
Результаты и обсуждение. Сопутствующая патология, в частности со стороны сердечно-сосудистой системы, у больных туберкулезом легких за последние годы участилась: в 2002—2006 гг. ишемическая болезнь сердца, гипертоническая болезнь и вегетососудистая дистония констатированы у 11,2 %, в 2007—2011 гг. — у 14,1 % (р < 0,05), вегетососудистая дистония — соответственно у 0,9 и 1,8 % (р < 0,05). Побочные явления при лечении больных с впервые диагностированным туберкулезом легких в сочетании с вегетососудистой дистонией наблюдались у 58,2 % случаев, прекращение бактериовыделения — у 88,1 %, заживление полостей распада — у 57,1 %, что достоверно ниже, чем при туберкулезе без сопутствующей вегетососудистой дистонии.
Выводы. Вегетососудистая дистония у больных впервые диагностированным туберкулезом легких наблюдалась в 2 % случаев и в подавляющем большинстве (73,8 %) проявлялась субъективными симптомами со стороны сердечно-сосудистой системы, прежде всего по кардиальному типу реакции. Побочные реакции при антимикобактериальной терапии у больных с впервые выявленным туберкулезом легких в сочетании с вегетососудистой дистонией наблюдались значительно чаще, а эффективность лечения была ниже, чем у пациентов без этой сопутствующей патологии.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

13. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Аналіз захворюваності на туберкульоз населення Одеської області за 2009—2011 рр.

О.К. Асмолов, О.Є. Шпота

Мета роботи — аналіз епідемічної ситуації в Одеському регіоні із зазначенням провідних причин, а також пропозиції щодо подальшого поліпшення.
Матеріали та методи. Проаналізовано основні показники згідно з офіційними «Показниками протитуберкульозної служби у Одеській області» за трирічний період.
Результати та обговорення. Аналіз показників захворюваності на туберкульоз в Одеській області за 2011 р. порівняно з 2009 та 2010 рр. засвідчив негативну динаміку — він перевищує епідемічний поріг.
Набувають надзвичайної актуальності проблеми підвищення рівня захворюваності та смертності від ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ і поширення мультирезистентного туберкульозу.
Висновки. У 2011 р. захворюваність на туберкульоз в Одеській області перевищувала загальні показники по Україні. Спостерігалося зростання рівня захворюваності на туберкульоз у Одеській області порівняно з попереднім. Це можна пояснити кількома чинниками, а саме: зростанням кількості хворих із мультирезистентним туберкульозом; зростанням захворюваності на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ; поліпшенням діагностики (більше населення підлягало профілактичним оглядам, зокрема флюорографічному дослідженню).

Ключові слова: Туберкульоз, захворюваність, смертність, Одеська область.

 

Анализ заболеваемости туберкулезом населения Одесской области за 2009—2011 гг.

А.К. Асмолов, Е.Е. Шпота

Цель работы — анализ эпидемиологической ситуации в Одесском регионе и определение ведущих причин, а также предложений с последующим их решением.
Материалы и методы. Проанализированы основные показатели согласно официальным «Показателям противотуберкулезной службы в Одесской области» за трехлетний период.
Результаты и обсуждение. В Одесской области в 2011 г. наблюдается негативная динамика по сравнению с двумя предыдущими годами — уровень заболеваемости туберкулезом и смертности от ко-инфекции туберкулез/ВИЧ превышает эпидемический порог. Актуальными становятся проблемы распространения мультирезистентного туберкулеза.
Выводы. В 2011 г. заболеваемость туберкулезом в Одесской области превышает таковую по Украине. Наблюдается рост заболеваемости туберкулезом в Одесской области по сравнению с предыдущим. Это можно объяснить несколькими факторами, а именно: увеличением количества
больных с мультирезистентным туберкулезом, увеличением заболеваемости ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ, улучшением диагностики (больше населения подлежало профилактическим осмотрам, а именно, флюорографическому исследованию).

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

14. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Експериментальне моделювання кістково-суглобового туберкульозу

Г.Г. Голка, Т.Г. Голка, І.М. Кузнецова, Т.А. Синенко

Мета роботи — висвітлення процесу моделювання кістково-суглобового туберкульозу і його особливостей у морських свинок для подальшого використання результатів експерименту в лікувальній та науковій практиці.
Матеріали та методи. Експеримент проводили на 30 статевозрілих морських свинках. Моделювали туберкульозний артрит колінного суглоба за нашим способом (Патент 70401 (UА)). За всіма тваринами проводили динамічне спостереження з клінічними, рентгенологічними, патоморфологічними і лабораторними дослідженнями. Виводили експериментальних тварин з досліду після виявлення ознак туберкульозного процесу.
Результати та обговорення. Удалося простежити стадійність розвитку туберкульозного гоніту у морської свинки та вивчити особ ливості клінічного, рентгенологічного і патоморфологічного перебігу.
Виявлено ідентичність моделі основ них клінічних форм туберкульозу колінного суглоба у морської свинки і людини.
Висновки. Запропонована експериментальна модель кістково-суглобового туберкульозу дає змогу розробити експериментальну модель різних оперативних втручань залежно від стадії розвитку хвороби і вивчити діаг ностичну цінність різних лабораторних методів діагностики кістково-суглобового туберкульозу, зокрема й полімеразної ланцюгової реакції.

Ключові слова: Експериментальне моделювання, кістково-суглобовий туберкульоз, діагностика.

 

Экспериментальное моделирование костно-суставного туберкулеза

Г.Г. Голка, Т.Г. Голка, И.Н. Кузнецова, Т.А. Синенко

Цель работы — освещение процесса моделирования костно-суставного туберкулеза и его особенностей у морских свинок для дальнейшего использования результатов эксперимента в лечебной и научной практике.
Материалы и методы. Эксперимент проводили на 30 половозрелых морских свинках.
Туберкулезный артрит коленного сустава моделировали на основании разработанного нами способа (Патент 70401 (UА)). За всеми животными проводили динамическое наблюдение с клиническими и рентгенологическими, патоморфологическими и лабораторными исследованиями. Выводили животных из эксперимента при выявлении признаков туберкулезного процесса.
Результаты и обсуждение. Удалось проследить стадийность развития туберкулезного гонита у морской свинки и особенности клинического, рентгенологического и патоморфологического течения. Обнаружена идентичность модели основных клинических форм туберкулеза коленного сустава у морской свинки и человека.
Выводы. Данная экспериментальная модель костно-суставного туберкулеза дает возможность разработать экспериментальную модель различных оперативных вмешательств в зависимости от стадии развития заболевания и изучить диагностическую ценность различных лабораторных методов диагностики костно-суставного туберкулеза, в том числе и полимеразной цепной реакции.

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

15. ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Особливості вірусологічної відповіді у хворих з ко-інфекцією гепатиту C та ВІЛ залежно від стадії хвороби

Е.С. Мамедова

Мета дослідження — оцінити ефективність лікування хронічного гепатиту С (ХГС) у ВІЛ-інфікованих залежно від кількості CD4-клітин.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 111 ВІЛ-інфікованих пацієнтів з ко-інфекцією ХГС. Контрольну групу склали 150 моноінфікованих ХГС. Усім хворим проводили біохімічні дослідження крові з визначенням активності амінотрансфераз, білірубіну і його фракцій, вірусного
навантаження (ВІЛ і ВГС), генотипу ВГС, у хворих основної групи визначали рівні CD4+-лімфоцитів. Ефективність лікування вивчали за динамікою зниження вірусного навантаження під час терапії і під час спостереження після лікування впродовж 24 тижнів. Швидка вірусологічна відповідь (ШВВ) відповідала невизначуваному рівню вірусного навантаження після 4 тижнів терапії, рання — після 12 тижнів і стійка вірусологічна відповідь (СВВ) відповідала невизначуваному рівню вірусного навантаження після 24 тижнів лікування.
Результати та обговорення. Кінцева мета терапії (досягнення СВВ) найменше була досягнута у хворих з рівнем CD4+-лімфоцитів 250—350 клітин. У цій підгрупі також було найменше хворих, що досягли ШВВ і РВВ. У підгрупі з рівнем CD4+-лімфоцитів > 500 клітин і контрольній групі спостерігалася практично однакова кількість хворих, що досягли РВВ (відповідно 97,2 і 98,4 %), проте СВВ досягли відповідно 79,8 і 88,2 %. У підгрупі з рівнем CD4+-лімфоцитів 350—500 клітин РВВ досягли 92,2 % хворих, СВО — 69,2 %.
Висновки. При збільшенні стадії ВІЛ-інфекції прогресивно знижується вірогідність досягнення СВВ — від 81,8 % у хворих з рівнем CD4+-лімфоцитів > 500 клітин до 46,9 % при рівні CD4+-лімфоцитів 250—350 клітин. Зниження вірусологічної відповіді залежно від генотипу вірусу в контрольній групі і в підгрупах не виявило достовірної різниці.

 

Особенности вирусологического ответа у больных, коинфицированных гепатитом С и ВИЧ, в зависимости от стадии болезни

Э.С. Мамедова

Цель исследования — оценить эффективность лечения хронического гепатита С (ХГС) у ВИЧ-ин фицированных в зависимости от количества CD4-клеток.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 111 ВИЧ-инфицированных пациентов с ко-инфекцией ХГС. Контрольную группу составили 150 моноинфицированных ХГС. Всем больным проводили биохимические исследования крови с определением активности аминотрансфераз, билирубина и его фракций, вирусной нагрузки (ВИЧ и ВГС), генотипа ВГС, у больных основной группы определяли уровни CD4+-лимфоцитов. Эффективность лечения изучали по динамике снижения вирусной нагрузки во время терапии и во время наблюдения после лечения в течение 24 недель. Быстрый вирусологический ответ (БВО) соответствовал неопределяемому уровню вирусной нагрузки после 4 недель терапии, ранний — после 12 недель и стойкий вирусологический ответ (СВВ) соответствовал неопределяемому уровню вирусной нагрузки после 24 недель лечения.
Результаты и обсуждение. Конечная цель терапии (достижение СВО) наименее была достигнута у больных с уровнем CD4+-лимфоцитов 250—350 клеток. В этой подгруппе также было наименьше больных, достигших БВО и РВО. В подгруппе с уровнем CD4+-лимфоцитов > 500 клеток и контрольной группе наблюдалось практически одинаковое количество больных, достигших РВО (соответственно 97,2 и 98,4 %), однако достигли СВО соответственно 79,8 и 88,2 %. В подгруппе с уровнем CD4+-лимфоцитов 350—500 клеток достигли РВО 92,2 % больных, СВО — 69,2 %.
Выводы. При увеличении стадии ВИЧ-инфекции прогрессивно снижается вероятность достижения СВО — от 81,8 % у больных с уровнем CD4+-лимфоцитов > 500 клеток до 46,9 % при уровне CD4+-лим фоцитов 250—350 клеток. Снижение вирусологического ответа в зависимости от генотипа вируса в контрольной группе и в подгруппах не выявило достоверной разницы.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

16. ОГЛЯДИ

 

Диференціальна діагностика змін органів середостіння

В.І. Петренко, О.М. Разнатовська, Н.О. Скороходова, М.В. Бендус, Г.В. Зубов

У статті представлено основні клініко-променеві вияви, діагностику і диференціальну діагностику змін органів середостіння.

 

Дифференциальная диагностика изменений органов средостения

В.И. Петренко, Е.Н. Разнатовская, Н.О. Скороходова, М.В. Бендус, Г.В. Зубов

В статье представлены клинико-лучевые проявления, диагностика и дифференциальная диагностика изменений органов средостения.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

17. ОГЛЯДИ

 

Хронічне обструктивне захворювання легень при ішемічній хворобі серця та артеріальній гіпертензії

Л.Д. Тодоріко

У статті проаналізовано особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень, зокрема у старших вікових групах. Виявлено, що для таких пацієнтів характерні висока коморбідна бронхолегенева та серцева патологія, зокрема поєднання з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією.
В огляді літератури наведено дані про раціональний вибір гіпотензивного препарату для хворих на хронічне обструктивне захворювання легень на тлі ішемічної хвороби серця, який повинен ґрунтуватися на фармакодинамічних і фармакокінетичних властивостях препарату з урахуванням конкретної клінічної ситуації (вік, ступінь артеріальної гіпертензії, ускладнення, супутня патологія) та впливу небажаних ефектів гіпотензивної терапії на перебіг основної хвороби (прокашльова дія, відсутність негативного впливу на бронхіальну прохідність і клінічно значущого гіпокаліємічного ефекту, фармакологічна взаємодія).

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, коморбідність, лікування.

 

Хроническое обструктивное заболевание легких при ишемической болезни сердца и артериальной гипертензии

Л.Д. Тодорико

В статье проанализированы особенности течения хронического обструктивного заболевания легких, в частности в старших возрастных группах. Показано, что для таких пациентов характерны высокая коморбидность бронхолегочной и сердечной патологии, в частности сочетание с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией.
В обзоре литературы приведены данные о рациональном выборе гипотензивного препарата у больных хроническим обструктивным заболеванием легких на фоне ишемической болезни сердца,
который базируется на фармакодинамических и фармакокинетических свойствах с учетом условий конкретной клинической ситуации (возраст, степень артериальной гипертензии, осложнения, сопутствующая патология) и нежелательных эффектов гипотензивной терапии на течение основного заболевания (прокашлевое действие, отсутствие отрицательного влияния на бронхиальную проходимость и клинически значимого гипокалиемического эффекта, фармакологическое взаимодействие).

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

18. З ДОСВІДУ РОБОТИ

 

Школа хворого на вперше діагностований туберкульоз легень як фрагмент комплексного лікування на шпитальному етапі

Б.В. Норейко, В.В. Мозговий, Г.Л. Федоровська, М.В. Забіров, В.М. Носач

Підвищення ефективності лікування туберкульозу є найважливішою умовою успішної боротьби з епідемією захворювання.
Досвід організації і проведення Школи хворого на туберкульоз на базі Донецької обласної клінічної туберкульозної лікарні свідчить, що кінцевий результат комплексного лікування, і особливо антимікобактеріальної терапії (АМТ), багато в чому залежить від участі самого хворого в лікувальному процесі.
Основною метою Школи хворого є залучення пацієнтів до активної та усвідомленої участі в практичній реалізації лікарських рекомендацій і вихованні прихильності до лікування та здорового способу життя.
Тематика бесід, що проводяться у рамках школи співробітниками лікарні, конкретизована етапами лікування. Якщо під час перших бесід всебічно обговорюють завдання хворого в період проведення інтенсивної фази АМТ, то після 2 міс лікування за умови припинення бактеріовиділення хворого готують до нової ролі в період проведення підтримувальної фази лікування.
Активна участь хворих у реалізації лікарських рекомендацій за підтримки Школи хворого сприяла підвищенню ефективності лікування у відділенні № 1 обласної лікарні до 95 %.
Головним позитивним підсумком проведення Школи хворих на туберкульоз було зменшення випадків «відриву» від лікування в Донецьку до 3 % в 2011 р. і до 2 % в 2012 р. за припустимого нормативу (індикатора) до 5 % контингенту хворих, які перебувають на лікуванні в лікарні.

 

Школа больного с впервые диагностированным туберкулезом легких как фрагмент комплексного лечения на госпитальном этапе

Б.В. Норейко, В.В. Мозговой, Г.Л. Федоровская, М.В. Забиров, В.Н. Носач

Повышение эффективности лечения туберкулеза является важнейшим условием успешной борьбы с эпидемией заболевания.
Опыт организации и проведения Школы больного туберкулезом на базе Донецкой областной клинической туберкулезной больницы показал, что конечный результат комплексного лечения, и особенно исход антимикобактериальной терапии (АМТ), во многом зависит от участия самого больного в лечебном процессе.
Основной целью Школы больного является привлечение пациентов к активному и осознанному участию в практической реализации врачебных рекомендаций и воспитании приверженности к лечению и ведению здорового образа жизни.
Тематика бесед, проводимых в рамках школы сотрудниками больницы, конкретизирована этапами лечения. Если в первых беседах всесторонне обсуждают задачи больного в период проведения интенсивной фазы АМТ, то после 2 мес лечения при условии прекращения бактериовы де ле ния больного готовят к его новой роли в период проведения поддерживающей фазы лечения.
Активное участие больных в реализации врачебных рекомендаций при поддержке Школы больного способствовало повышению эффективности лечения в отделении № 1 областной больницы до 95 %.
Главным положительным итогом проведения Школы больных туберкулезом было уменьшение случаев «отрыва» от лечения в Донецке до 3 % в 2011 г. и до 2 % в 2012 г. при допустимом нормативе (индикаторе) до 5 % от всего контингента больных, находящихся на лечении в больнице.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

19. ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ

 

Класифікація критичних станів при туберкульозі органів дихання

Н.І. Фомічова, Н.А. Гріцова, О.М. Разнатовська

Авторами запропоновано нову класифікацію критичних станів при туберкульозі органів дихання, в якій враховано характер патоморфологічних і функціональних змін, тяжкість перебігу, особливості медичної допомоги залежно від стадії та категорії критичних станів (отримано Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 47484 Науковий твір «Класифікація критичних станів при туберкульозі органів дихання»).

Ключові слова: Критичні стани, туберкульоз органів дихання, класифікація.

 

Классификация критических состояний при туберкулезе органов дыхания

Н.И. Фомичова, Н.А. Грицова, Е.Н. Разнатовская

Авторами предложена новая классификация критических состояний при туберкулезе органов дыхания, в которой учтены характер патоморфологических и функциональных изменений, степень
тяжести заболевания, особенности медицинской помощи в зависимости от стадии и категории критических состояний (получено Свидетельство о регистрации авторского права на произведение № 47484 Научное произведение «Классификация критических состояний при туберкулезе органов дыхания»).

Ключевые слова:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

20. ПОСТАТІ

 

Зельман Абрахам Ваксман — наш великий соотечественник

Среди наиболее важных средств лечения заболеваний можно смело назвать создание в XX веке антибиотиков. Наверное, немногие знают, что впервые слово «антибиотик» произнес выходец из Украины Нобелевский лауреат Зельман Абрахам Ваксман.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»