Характеристика ВІЛ-асоційованих захворювань центральної нервової системи у госпіталізованих пацієнтів у Дніпропетровському регіоні
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2018-3-58Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, ВІЛ-асоційовані захворювання центральної нервової системи, коморбідність, запальний синдром відновлення імунної системиАнотація
Мета роботи — проаналізувати епідеміологічні, демографічні і лабораторні характеристики випадків ВІЛ-асоційованих захворювань центральної нервової системи (ЦНС) у госпіталізованих пацієнтів у Дніпропетровській області за 2010—2017 рр.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний когортний аналіз медичних карток 451 пацієнта з ВІЛ-асоційованими захворюваннями ЦНС, госпіталізованих у відділення міської клінічної лікарні № 21 м. Дніпра та Дніпропетровського обласного центру профілактики й боротьби зі СНІДом (Україна), від 2010 до 2017 р. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакета прикладних програм STATISTICA v. 6.1®.
Результати та обговорення. Серед 451 пацієнта з ВІЛ-асоційованими захворюваннями ЦНС було більшість чоловіків — 263 (58,3 %). Середній вік дорівнював (38,6 ± 0,37) року. 260 (57,6 %) хворих вижили та були переведені після підтвердження діагнозу в профільні відділення, а 191 (42,4 %) помер унаслідок захворювання. Серед померлих було більше чоловіків — 66,0 % порівняно з 52,7 % (р = 0,005 FET). У 44,1 % пацієнтів ВІЛ-статус встановлено менше ніж за рік до неврологічних виявів. Здебільшого вони померли в лікарні — 118 (61,8 %) порівняно з 81 (31,2 %) (р < 0,001 FET) тих, що вижили. Тільки 32 (16,8 %) із 191 померлого отримували антиретровірусну терапію. 139 (30,8 %) осіб були інфіковані статевим шляхом та 184 (40,8 %) — парентеральним. У 128 (28,4 %) хворих шлях інфікування не встановлено. У 91 (20,2 %) хворого були комбіновані захворювання ЦНС, 56 (61,5 %) із них померли. Ко-інфекція ЦНС частіше була представлена поєднанням туберкульозу (ТБ) з грибковим менінгоенцефалітом — 27 (29,7 %) випадків. Така комбінація захворювань призвела до збільшення кількості летальних випадків: померли 19 із 27 хворих (70,4 %; p = 0,006 FET). Meдіана CD4 за наявності ВІЛ-асоційованих захворювань ЦНС дорівнювала 49,0 (IQR 20,0—101,0), у померлих — 40,0 (IQR 15,0—73,0) кл./мкл порівняно з 61,0 (IQR 25,0—129,0) кл./мкл у тих, хто вижив (р < 0,001 за U-критерієм). Meдіана вірусного навантаження ВІЛ РНК дорівнювала 115 007 ВІЛ РНК коп./мл (IQR 180—521 625), з вищим рівнем у померлих — 5,65 (IQR 5,15—6,05) Lg коп./мл (р < 0,001 U). Середній рівень протеїну в спинномозковій рідині становив (0,48 ± 0,03) г/л, глюкози — (2,48 ± 0,06) ммоль/л. Встановлено різницю між середнім вмістом протеїну та глюкози у померлих та тих, хто вижив: відповідно (0,54 ± 0,05) г/л та (2,32 ± 0,09) ммоль/л порівняно з (0,42 ± 0,04) г/л та (2,63 ± 0,09) ммоль/л (р = 0,066 t та р = 0,016 t). Серед ВІЛ-асоційованих уражень ЦНС переважали ТБ нервової системи (37,3 %), церебральний токсоплазмоз (30,2 %) та грибкові ураження, зокрема мікози (16,2 %). З розвитком запального синдрому відновлення імунної системи були пов’язані 4 випадки токсоплазмозу, 2 — ТБ, 2 — ко-інфекції ТБ та токсоплазмозу, 2 — цитомегаловірусних енцефалітів та 1 — енцефаліту невизначеної етіології.
Висновки. Найпоширенішими інфекційними захворюваннями ЦНС у госпіталізованих пацієнтів у Дніпропетровському регіоні за період 2010—2017 рр. були ТБ, токсоплазмоз та мікози. У 20,2 % випадків спостерігалася комбінація захворювань ЦНС, що може значно ускладнювати ведення пацієнтів. Лабораторні дані при ВІЛ-асоційованих захворюваннях ЦНС мають суттєві розбіжності залежно від наслідків хвороби, що може бути корисним для прогнозування означеної патології.
Посилання
Tuberculos v Ukraini (Analitychno-statystychnui dovidnyk [Text]. Kyiv, 2016:141 (in Ukr.).
HIV-infecciya v Ukraini [Text]. Informaciyniy buleten. Kyiv; 48:39 (in Ukr.).
Berhe T, Melkamu, Y, Amare A. The pattern and predictors of mortality of HIV/AIDS patients with neurologic manifestation in Ethiopia: a retrospective study. AIDS Res Ther. 2012;9:11.
Bilgrami M, O’Keefe P. Neurologic diseases in HIV-infected patients. Clin Neurol. 2014;121:1321-1344.
Bolokadze N, Gabunia P, Ezugbaia M, et al. Neurological complications in patients with HIV/AIDS. Georgian Medical News. 2008;165:34-38.
Crum-Cianflone NF. Immune reconstitution inflammatory syndromes: what’s new? The AIDS Reader. 2006;16:216-217.
Dai L, Mahajan SD, Guo C, et al. Spectrum of central nervous system disorders in hospitalized HIV/AIDS patients (2009-2011) at a major HIV/AIDS referral center in Beijing China. J Neurological Sci. 2014;342(1-2):88-92.
Jaryal A, Raina R, Sarkar M, et al. Manifestations of tuberculosis in HIV/AIDS patients and its relationship with CD4 count. Lung India: Official Organ of Indian Chest Society. 2011;28(4):263.
Jowi JO, Mativo PM, Musoke SS. Clinical and laboratory characteristics of hospitalised patients with neurological manifestations of HIV/AIDS at the Nairobi hospital. East African Medical Journal. 2007;84(2):67-76.
Modi M, Mochan A, Modi G. Management of HIV-associated focal brain lesions in developing countries. Qjm. 2004;97(7):413-421.
Pepper DJ, Marais S, Maartens G, et al. Neurologic manifestations of paradoxical tuberculosis-associated immune reconstitution inflammatory syndrome: a case series. Clin Inf Dis. 2009;48(11):e96-e107.
Phypers M, Harris T, Power C. CNS tuberculosis: a longitudinal analysis of epidemiological and clinical features. Int J Tuberc Lung Dis. 2006;10(1):99-103.
Siddiqi OK, Ghebremichael M, Dang X, et al. Molecular diagnosis of central nervous system opportunistic infections in HIV-infected Zambian adults. Clin Infect Dis. 2014;58(12):1771-1777.
Vivithanaporn P, Heo G, Gamble J, et al. Neurologic disease burden in treated HIV/AIDS predicts survival A population-based study. Neurology. 2010;75(13):1150-1158.
