Значення ультрасоноскопії для раннього виявлення синдрому плеврального випоту

Автор(и)

  • I.D. Duzhyi Сумський державний університет, Ukraine
  • G.P. Oleshchenko Сумський державний університет, Ukraine
  • Ya.V. Khyzhnia Сумський державний університет, Ukraine
  • T.V. Romanenko Сумський державний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2018-4-27

Ключові слова:

cиндром плеврального випоту, рентгенографія, ультрасоноскопія, плевральні нашарування

Анотація

Мета роботи — вивчити значення ультрасоноскопії для вчасного виявлення синдрому плеврального випоту з огляду на характер змін, рівень променевого навантаження та розвиток і поширеність плевральних нашарувань.

Матеріали та методи. Обстежено 329 хворих із синдромом плеврального випоту, яких було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 142 особи, базовим методом променевої діагностики у яких була традиційна рентгенографія; до групи порівняння — 187 хворих, базовим методом променевої діагностики при цьому була ультрасоноскопія, яку доповнювали рентгенографією.

Результати та обговорення. Після первинного променевого дослідження 134 (94,4 %) хворим основної групи виставлено діагноз синдрому плеврального випоту, і їх скеровано до спеціалізованої клініки для верифікації процесу. У групі ж порівняння плевральний випіт виявлено лише у 10 (5,3 %) хворих. Жодної зміни на рентгенограмах не виявлено у 52 (27,8 %). Їх лікували за місцем проживання з приводу «неврологічних», «терапевтичних» та «хірургічних» захворювань. У інших 125 (66,9 %) хворих діагностовано «пневмонію», і їх також лікували за місцем проживання в дільничних чи районних лікарнях. Таким чином, верифікація діагнозу затримувалася у середньому на 3—4 тиж.
Під час торакоскопії нашарування констатовано у 43 (30,3 %) хворих основної групи і у 156 (83,4 %) групи порівняння, що частіше в 2,8 разу. При цьому нашарування площею від 2 до 4 % зафіксовано у 33,1 % хворих з групи порівняння, що частіше, ніж у основній, в 2,9 разу. Нашарування поширеністю від 5 до 6 % площі тіла у групі порівняння виявлено у 58 (31,0 %) осіб, що частіше у 7,4 разу, ніж у основ­ній. Нашарування понад 6 % у групі порівняння зауважено у 10,7 %, а у основній їх не було зовсім.

Висновки. Використання ультрасоноскопії у комбінації з рентгенографією органів грудної порожнини дає змогу виявити плевральний випіт у 94,4 % хворих з підозрою на синдром плеврального випоту та прискорити діагностику захворювання на 3—4 тиж.
За рахунок раннього виявлення плеврального випоту за методом ультрасоноскопії та рентгенографії органів грудної порожнини з подальшою торакоскопією плевральні нашарування виявляють у 2,8 разу рідше порівняно з хворими, обстеженими лише рентгенологічно. Нашарування площею 2—4 % констатовано у 11,3 % хворих основної групи та 33,1 % з групи порівняння; площею 5—6 % — у 4,2 та 31,0 % відповідно. Ураження плеври площею понад 6 % не розвиваються у хворих основної групи, а у хворих групи порівняння їх виявляють у 10,7 %.

Біографії авторів

I.D. Duzhyi, Сумський державний університет

Дужий Ігор Дмитрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії, акад. АН ВШ України

40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39

G.P. Oleshchenko, Сумський державний університет

Олещенко Галина Павлівна, к. мед. н., асист. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії

Ya.V. Khyzhnia, Сумський державний університет

Хижня Ярослава Володимирівна, к. мед. н., асист. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії

T.V. Romanenko, Сумський державний університет

Романенко Тетяна Володимирівна, студентка 5-го курсу Медичного інституту

Посилання

Duzhyi ID, Piddubna GP, Holubnychiy SA, Gresko IY. Syndrome of pleural effusion and psoriasis. Zhurnal klinichnyh ta eksperymentalnyh medychnyh doslidzhen. 2015;3(4):589-595 (in Ukr).

Duzhyj ID. Trudnoshhi diagnostyky zahvoryuvan plevry. Sumy, 2008:560 (in Ukr).

Duzhyi ID, Grehsko IYa, Duzhyi VI, Oleshchenko GP. Ways of the surgical mistakes overcome in the pain abdominal and thoracic syndroms. Klinichna hirurgiya. 2017;1:43-47 (in Ukr).

Kradynov AY, Chernorotova EV, Kochemazova LS. Aktualnye voprosy luchevoj dyagnostyky sochetannoj tuberkuleznoj y VICh ynfekcyy. Promeneva diagnostyka, promeneva terapiya. 2013;1-2:24-25 (in Rus).

Liskina IV. Patologichna anatomiya plevry pry yiyi zapalnyh ta puhlynnyh urazhennyah: dys. … d-ra med. nauk: 14.03.02 - patologichna anatomiya.— Nacionalnyj medychnyj universytet imeni OO Bogomolcya MOZ Ukrayiny.— K; 2007:333 (in Ukr).

Nakaz Ministerstva ohorony zdorov’ya Ukrayiny vid. 18.07.2001 r. N295 «Pro stvorennya systemy kontrolyu ta obliku indyvidualnyh doz oprominennya naselennya pry rentgenoradiologichnyh procedurah» (in Ukr).

Petrenko VI, Dolynska MG, Roznatovska OM. Pozalegenevyj i miliarnyj tuberkuloz u hvoryh na koinfekciyu tuberkuloz/VIL. K. DKS centr; 2015:112 (in Ukr).

Rabuxyn AE Tuberkulez organov dyxanyya. M.: Moskva; 1976:328 (in Rus).

Semenenkov YuL, Gorbulyn AE. Plevryty. K. Zdorovya; 1983:181 (in Rus).

Suprun U. Kontseptsiya zahal’noderzhavnoyi tsil’ovoyi sotsial’noyi prohramy protydiyi zakhvoryuvannyu na tuberkul’oz na. 2017-2021 roky. Tuberkul’oz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiyi.‒2017;1:5-11 (in Ukr).

Light RW. Pleural diseases. 6th ed. Philadelphia. Lippincott Williams & Wilkins; 2013:524.

World Health Organization (W.HO). Global tuberculosis report. 2017. Geneva. WHO; 2018. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження